Хибні ярлики можуть навішати на журналістські розслідування через новий законопроєкт про презумцію недостовірності. Він пропонує вважати недостовірними, зокрема, матеріали про корупціонерів до вироку суду. Голова парламенту запевняє, обмежувати медіа не хотіли, головна мета – захистити персональні права громадян. Чому одночасно з цим документ розв'язує руки недоброчесним чиновникам та чи планує парламент це виправляти дивіться у матеріалі журналістки "5 каналу" Марії Дрозд.

Суперечливі норми законопроєкту

Законопроєкт, який спонукає медіа настільки обережно підбирати слова, що ставить під загрозу існування журналістських розслідувань взагалі. У найпродуктивніший день тижня, неділю, в парламенті зареєстрували скандальний документ. Підписалися аж понад 180 нардепів, головний ініціатор – спікер Руслан Стефанчук. Загалом ані в назві, ані в тексті законопроєкту про журналістів не йдеться. Нардепи пропонують осучаснити Цивільний кодекс і суперечливих рядків там не бачать.

"Окремо у новій редакції книги другої вдалося створити найсучаснішу систему особистих прав. Вона значно розширює правові можливості кожного у захисті найцінніших благ – життя, здоров'я, гідності, честі, репутації, приватності тощо. Перелік особистих прав став ширшим і включає нові медичні, репродуктивні, соціальні, ідентифікаційні, інформаційні та цифрові права. Сьогодні Цивільний кодекс має стати сучасною "Конституцією приватного права" – юридичним втіленням принципу, що людина є найвищою соціальною цінністю. І ми це обов'язково зробимо", – заявив спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук.

Однак у документі знайшли низку норм, які можуть ускладнити роботу журналістів. Bihus.Info звертає увагу: законопроєкт передбачає блокування можливості розповідати про корупційні схеми до вироку суду, компенсації за "різкі оціночні судження", а також можливість видалення "неактуальних" матеріалів.

Та серед усього медіаспільнота знайшла в документі лазівки, якими можуть скористатися герої матеріалів. Зокрема, щоб оприлюднити розслідування про корупційну схему, треба дочекатися вироку суду. До рішення Феміди інформація вважатиметься недостовірною, навіть якщо ґрунтується на реальних фактах. За надто різкі оціночні слова – відшкодування. Крім того, діятиме так зване "право на забуття", і чиновник зможе вимагати видалення матеріалу, бо він нібито втратив актуальність.

"Наприклад, за цією статтею колись Медведчук позивався до Вохтанга Кіпіані і хотів заборонити вихід його книжки про Стуса, а пізніше забрати всі друковані копії, які вже вийшли в світ. А тепер ще цим законопроєктом цю норму хочуть, скажімо так, цифровізувати і додати туди вже не тільки книги, газети, а вебсайти, які використовують засоби масової інформації", – розповів адвокат, учасник громадської ініціативи "Голка" Юрій Мельник.

Реакція медіа та політиків

Адвокат наголошує, що запропоновані правила можуть значно збільшити кількість судових позовів проти журналістів.

"Усі ці норми і так існували, але вони існували в інших місцях, скажімо. Тепер ж ці норми додаються безпосередньо до Цивільного кодексу і однозначно можна сказати про те, що вони збільшать кількість позовів на журналістів, тому що одна справа, коли це судова практика, яка може змінюватися, від неї можна відступати, то коли ці норми вже прямо прописані в законі і прописані не на користь журналістів, то, звичайно, є об'єктивні побоювання, що це збільшить тиск на медіа", – пояснив Мельник.

Після бурхливої реакції журналістів спікер парламенту наголосив: законопроєкт не про медіа, а про розширення особистих прав. Пояснив, що суперечностей у тексті не бачить, але готовий до діалогу.

Голова парламентського комітету з питань свободи слова Ярослав Юрчишин спочатку теж був серед ініціаторів, однак згодом відкликав свій підпис. Каже, застереження медіа-юристів істотні.

"Як голова Комітету з питань свободи слова, не можу підтримувати законопроєкт, який містить проблематичні для медіа норми. Я звернувся одразу до Руслана Стефанчука з пропозицією провести дискусію. Руслан виявив досить позитивну тенденцію, бо він переконаний, що формулювання не несуть загрози журналістам, але готовий поговорити, і якщо є кращі формулювання, які будуть викликати менше застережень, то готовий домовитися про їх вдосконалення", – заявив Юрчишин.

За його словами, зміни, які пропонують внести до закону, важливі. Однак неправильне трактування деяких його норм справді може обмежити роботу медійників.

"Загалом, якби там не уточнювалися поняття презумпційної невинуватості, чи не вводилися автоматичний обов'язок скасувати так звану неправдиву інформацію, хоча її неправдивість ще не доведено, то в принципі це був би достатньо прогресивний, він і є достатньо прогресивний якісний закон, і медійні організації не виступають за його відкликання. Пріоритет, власне, за тим, що людина має право на приватність. Залишатися з собою незалежно від того, в якому форматі вона працює", – додав Юрчишин.

Журналісти закликають до діалогу

Гостру реакцію медійників викликали і попередні дії парламенту. Осад залишив ухвалений у липні закон, який заборонив ототожнювати адвоката з його клієнтом. Наприклад, пов'язувати з державними зрадниками, яких він раніше захищав. Журналісти і громадські активісти виступають проти забуття колишніх справ адвокатів і закликають президента не підписувати цей закон.

Марія Дрозд, "5 канал"

• Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій
• Підтримайте "5 канал" на "Патреоні"

Друзі, підписуйтеся на  "5 канал" у Telegram . Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі  WhatsApp . Для англомовної аудиторії маємо  WhatsApp англійською