У Дніпропетровській області та на півдні країни фіксують осередки сарани. Держпродспоживслужба попереджає: яйця комах зимуватимуть у ґрунті, а вже навесні можливе масове відродження личинок. Про це повідомляє «Главком» з посилання на пресслужбу відомства.

Управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області рекомендує аграріям уже цієї осені взяти під контроль поширення сарани. Фахівці радять провести моніторинг територій на наявність відкладених яєць та визначити місця їх скупчення.

Зараз на Дніпропетровщині фіксується завершення відкладання яєць сарановими. Вони зимуватимуть у верхньому шарі ґрунту на глибині до 5 см у спеціальних капсулах – так званих ворочках. Навесні, коли ґрунт прогріється до +23°C, почнеться масове відродження личинок, які активно живляться і можуть завдати значних збитків посівам.

«Личинки сарани за 35–45 днів проходять кілька стадій розвитку і перетворюються на дорослих особин. Вони поїдають листя, стебла, квіти та плоди, знищуючи врожай на великих площах. Дорослі особини здатні щодня споживати їжу, рівну їх власній вазі, і пересуватися на десятки кілометрів», – зазначають у відомстві.

Цього року через спеку та тривалу посуху спалахи сарани спостерігалися в Херсонській, Одеській та Запорізькій областях, де зафіксовано масове пошкодження рослин. Держпродспоживслужба наголошує: навесні у виявлених місцях необхідно забезпечити постійний нагляд за розвитком сарани й за потреби локалізувати осередки поширення.

Нагадаємо, що сарана традиційно становить загрозу для українського агросектору, однак у 2025 році проблема загострилася через сприятливі погодні умови – спеку та тривалу посуху. У південних регіонах України вже зафіксовано масові спалахи шкідника, що призвели до пошкодження посівів та дикої рослинності. За словами фахівців, одна доросла особина сарани здатна за день з’їсти кількість рослинної маси, рівну власній вазі, а зграї можуть мігрувати на десятки кілометрів.

Повномасштабна війна створила додаткові труднощі в боротьбі з навалою комах. Через обмеження польотів авіації обробка полів з повітря неможлива, а на окупованих і прифронтових територіях відсутній належний моніторинг. У результаті аграрії змушені брати ситуацію під контроль на локальному рівні, щоб навесні зменшити ризики масового відродження шкідника.

Раніше чисельність сарани регулювали природні вороги, зокрема жуки-наривники мілабріси. Проте через масове використання пестицидів їхня кількість зменшилась, тоді як сарана зберегла здатність до виживання. Це й спричинило нинішні локальні спалахи у південних та східних регіонах.

Кандидат біологічних наук, доцент кафедри зоології та екології Дніпровського національного університету ім. О. Гончара Віктор Бригадиренко в інтерв'ю «Главкому» розповідав, що в Україні цьогоріч спостерігали нашестя сарани через комплекс причин, зокрема природні вороги сарани втрачають ефективність через зміну клімату. Бригадиренко додав, що нашестя можуть бути масштабними та призводити до жахливих наслідків.

Віктор Бригадиренко також пояснив, чи може поширитися хмара сарани Київщиною.