Так, це найбільш прихильний до нас виступ. Але чи варто аж так радіти прозрінню американського президента щодо неготовності Путіна до миру?Бо насправді цей посил про те, що США все більше відсторонюються від врегулювання важкої війни, перекладаючи відповідальність за безпеку в Європі на саму Європу. США більше не дають нам зброї, але бодай продають, хоч так — і це добре. Але наскільки вистачить потужностей ЄС і НАТО цю зброю купувати? І чи вистачить професійності, а ключове — совісті в української влади — ефективно розпоряджатися коштами, які виділяють на ВПК, вкладати їх в дійсно потужні розробки, а не дерибанити на "потужні" ідеї пригодованих структур з голосними назвами без видимого бойового результату. Бо поки що на Росії палає від "Нептуна", запущеного у виробництво за попередників і ледь не ліквідованого нинішніми "голубами миру" до великої війни.Читайте також: Допис Трампа: нічого нового, що могло б вплинути на завершення війниЄвропа безпрецедентно допомагає Україні. Але це також не на завжди. І тому ми маємо більше розраховувати на власні сили. Але подивімось на програму діяльності уряду і проєкт бюджету на 26 рік? Де фінансування оборони збільшується аж на 1,5% (насправді, зменшується, бо згадаймо фактор інфляції й те, що у 25 вже тричі оборонний бюджет переглядався і збільшувався).А ще Трамп кілька разів і з трибуни ООН і на інших майданчиках пригрозив ЄС за використання російської нафти. Але досі вона помпується через нафтопровід "Дружба", контракт було переукладено в грудні 2019, за Зеленського. Прийшов час зупинити цей транзит! Бо як можна щось вимагати від Словаччини і Угорщини, коли ми самі сприяємо цьому кривавому російському експорту? Європейська Солідарність давно зареєструвала відповідну  постанову. В залу її традиційно не виносять.ДжерелоПро авторку: Ірина Геращенко, народна депутатка України, фракція "Європейська Солідарність"Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.