Пропозиція Штатів

Останнім часом події не лише в Україні, а й у всьому світі розвиваються настільки стрімко, що стежити за ними непросто. Одначе час від часу стається щось, що може стати поворотнім пунктом регіональної або ж навіть світової історії.

Схоже, що до розряду цих подій може увійти гіпотетичне повернення Сполучених Штатів до Афганістану, про котре днями заявив напередодні президент США Дональд Трамп . Під час недавнього державного візиту до Великої Британії Трамп вкотре розкритикував перед журналістами свого попередника на посаді Джо Байдена за поспішне виведення американських військ з Афганістану та заявив, що у нього є "термінова новина" на цю тему.

"Ми намагаємося відіграти це. Ми намагаємося відіграти це назад, бо їм (талібам - ред.) потрібні (певні - ред.) речі від нас. Ми хочемо повернути цю базу (Баграм - ред.), але одна з причин, чому ми хочемо отримати її, як ви знаєте, полягає в тому, що вона знаходиться за годину (польоту - ред.) від місця, де Китай виробляє свою ядерну зброю", - повідомив Трамп .

Що ж, як то кажуть - коротко і по суті: мета окреслена, мотивація цілком зрозуміла.

Разом із тим, за інформацією Fox News, раніше у західній пресі вже з'являлася інформація про те, що Талібан начебто зацікавлений у нормалізації зв'язків зі США, оскільки Афганістан нині перебуває у майже повній дипломатичній ізоляції. Від себе додаємо: щорічні візити афганських бороданів на Санкт-Петербурзький економічний форум, вочевидь, тут не рахуються.   

При цьому військовий експерт, льотчик-інструктор, полковник ЗСУ в запасі Роман Світан справедливо зауважив, що сам Трамп свого часу саме він був ініціатором виводу американських військ з Афганістану. А нинішня його ідея про повернення туди  - прояв не якоїсь серйозної стратегії, а вже звичної практики, коли у нього "сім пʼятниць на тиждень".

Нагадаємо, збройні сили США та армії союзників ввели війська до Афганістану після терактів 11 вересня 2001 року. Метою кампанії було притягнути до відповідальності лідера Аль-Каїди Усаму бен Ладена й убезпечити США від тероризму.

Врешті 29 лютого 2020 року США та керівники Талібану підписали мирну угоду. Документ передбачав виведення всіх регулярних американських військ та військ НАТО з Афганістану та зобов'язав талібів протидіяти Аль-Каїді.

Останній американський військовий покинув країну 11 вересня 2021-го. Виведення військ не обійшлося без ускладнень: 26 серпня 2021 року в районі аеропорту Кабула, де проводилася евакуація, прогриміли вибухи, загинули 183 людини, з них - 13 американських солдатів, кількість поранених сягнула 210 осіб. При цьому афганські прибічники США у відчаї хапалися за шасі американських літаків, що підіймалися у небо.

Загалом же Сполучені Штати, за відкритою інформацією, залишили в Афганістані озброєння на астрономічну суму - близько 80 мільярдів доларів. Й відповідальним багато експертів у підсумку вважають не Байдена , за каденції котрого це відбулося, а саме Трампа . 

"Весь процес з виводу військ з Афганістану запустив Трамп у свою першу каденцію. А зараз у нього друга пʼятниця - зворотня. Він намагається натиснути на Афганістан, повернути назад цю базу. Наврядчи таліби зараз підуть на таку співпрацю. Або ж попросять таку суму, що у американців просто не вистачить фінансів, аби задовольнити запити талібів", - спрогнозував Світан . І він не помилився.

Об ’ єкт зацікавлення

Адже, за повідомленням ВВС, таліби повністю відкинули ідею президента США про відновлення присутності американських військ в Афганістані та контроль над авіабазою Баграм: співробітник МЗС Талібану Заккір Джалал наголосив, що американська військова присутність не приймалася народом Афганістану і була "повністю відхилена" під час переговорів у Досі. Втім додавши, що "двері відчинені для інших форм взаємодії".

Зауважимо, що авіабаза Баграм - це великий військовий аеродром, розташований приблизно за 40 км на північ від Кабула, столиці Афганістану. Побудована у 1950-х роках, а пізніше вона слугувала основним центром операцій США та НАТО в Афганістані з 2001 року до виведення американських військ у серпні 2021 року. Аеродром має злітно-посадкову смугу довжиною 3,6 кілометра, здатну обслуговувати бомбардувальники та великі вантажні літаки.

"Якщо Афганістан не поверне авіабазу Баграм тим, хто її побудував, тобто Сполученим Штатам Америки, то відбудуться погані речі!!!"- написав Трамп у Truth Social.

Цікаво, що ця авіабаза була збудована СРСР у 1950-х роках. Але потім, до виведення американських військ у 2021-му, дійсно була найбільшою базою США в Афганістані.

То чому ж президентові США потрібен саме Баграм? Пояснення дуже просте: Афганістан має кордон із Китаєм завдовжки 92 кілометри. І коли Трамп вказував на близькість авіабази Баграм до місць, де китайці створюють ядерну зброю - він, ймовірно, мав на увазі полігон Лобнор, пише сайт 24 каналу.

Цей полігон розташований за дві тисячі кілометрів від кордону в північно-західному регіоні Сіньцзян, й саме тут 60 років тому Китай випробовував свою першу ядерну бомбу. Втім зараз вважається, що виробництво атомного озброєння зосереджено у центрі Китаю. Але зважати на такі дрібниці - зовсім не у стилі Трампа .

При цьому заяви американського президента про бажання США повернути авіабазу Баграм - це все ж ніщо інше, як ще одна спроба Вашингтону натиснути на Пекін, вважає Світан .

"Це спроба розвернути ближче до Китаю американські бази. Але швидше за все вона зазнає краху. Адже китайці на це просто так дивитися не будуть. А китайці швидше увійдуть у контакт з талібами, ніж американці", - каже військовий експерт.

І, як вказують інші аналітики, це є фактичним намаганням Штатів залишити собі роль центрального світового політичного гравця - всупереч ізоляціоністській ідеології MAGA. Той самий добрий старий глобалізм, проти котрого продовжує на словах яро виступати Дональд Трамп . Спроба зберегти ту конструкцію противаг, котра все ще утримує людство від Третьої світової.

Ірина Носальська