Як змінилась самоідентифікація українців і скільки вважають себе "радянською людиною"

Нове дослідження показало, що під час повномасштабної війни самоідентифікація змістилася ще сильніше у бік держави загалом: 77% респондентів асоціюють себе саме з Україною, а не зі своїм регіоном. При цьому досі дехто вважає себе "радянською людиною".
Про це пише РБК-Україна із посиланням на дослідження Rating group.
СамоідентифікаціяОпитування провели у липні 2025 року серед 1000 респондентів. Це була випадкова вибірка мобільних телефонних номерів населення України в усіх областях, крім тимчасово окупованого Криму, Донбасу, а також територій, де на той час не було українського мобільного зв'язку. Вік респондентів - від 18 років.
Дослідження провели у співпраці з доктором соціологічних наук, професором кафедри соціології Львівського національного університету ім. Івана Франка Наталією Черниш.
Опитування показало, що:
- 94% відчувають себе громадянами України;
- за час повномасштабної війни самоідентифікація українців ще більше змістилася у бік країни загалом: 77% людей асоціюють себе з Україною загалом, ніж зі своїм регіоном;
- 52% вважають себе європейцями, а 8% - "радянською людиною".
На запитання про найважливіші цінності респонденти найчастіше вибирали перемогу України - 62%, тоді - родину та близьких (53%), власне здоров’я (34%), незалежність української держави (26%), відновлення України (20%).
За словами соціологів, це екзистенційні цінності, цінності виживання.
Довіра в суспільствіЗагальний індекс довіри в суспільстві становить 3,0. Це середній рівень по п'ятибальній шкалі, де 1 - мінімум довіри, а 5 - максимум.
Найвища довіра в українців до близького кола (рідних, друзів, мешканців міста/села). Цей показник становить 3.9. Менше довіряють суспільному колу (інституціям, організаціям, владі, мешканцям України) - 2.9, а також колу "інших людей" (незнайомцям, людям інших політичних поглядів або національності) - 2.4.
Серед інституцій українці висловлюють найвищу довіру до волонтерських організацій - 63%. Найменше довіряють місцевій владі - 25% (ще 27% вагаються) і центральній - 24% (ще 26% вагаються).
Соціальний капітал і громадське життяПід час великої війни в Україні зріс соціальний капітал: 86% українців надавали допомогу людям у складній ситуації, зокрема 27% допомагали людям за межами родинного кола.
70% опитаних постійно або час від часу фінансово допомагають ЗСУ, 44% - нефінансово (сітки, свічки, ремонт авто тощо). Доволі поширеною є допомога біженцям, переселенцям, людям з інвалідністю - 49%.
Інші види активності не є такими поширеними:
- 23% - беруть участь у громадських слуханнях та підписанні петицій;
- 20% - розв'язання спільних проблем в житті територіальної громади;
- 13% - у громадських акціях і мітингах.
Активнішими є мешканці Заходу і Центру, при цьому вони також є більш забезпеченими.
Соціальна стійкістьДослідження також показало, що рівень стійкості українського суспільства складає 3.6 (вище середнього рівня) за шкалою від 1 (мінімум) до 5 (максимум).
76% опитаних оптимістично оцінює майбутнє України, а 72% - власне. Понад 70% відповіли, що можуть самостійно впоратися зі своїми проблемами.
Разом із тим, дві третини опитаних мають відчуття єдності з іншими українцями, а з місцевою громадою себе ідентифікують 53%.
45% відчувають справедливість у суспільстві, а впевненість в тому, що держава у кризовій ситуації ухвалить правильне рішення - 44%.
Читайте також про те, що нове дослідження КМІС показало, що попри війну, українці демонструють адаптацію. Проте якість життя оцінюється значно нижче за світові стандарти.
Раніше ми писали про те, що перша хвиля дослідження КМІС у червні 2024 року показало, що більшість українців мають низький рівень щастя і задоволеності життям, а також високий рівень тривожності. Водночас значна частина респондентів відчуває сенс і цінність у своїй діяльності.
Останні новини
