Євросоюз має підготуватися до реалізації «плану Б» для розблокування переговорів з Україною, які наразі затримуються через вето Угорщини. ЄС не може залишатися заручником однієї країни-члена та вже розглядає альтернативні шляхи просування євроінтеграції Києва. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на міністра закордонних справ Литви Кястутіса Будріса в інтерв’ю «Європейської правди».

Кястутіс Будріс пояснив, що нормальний процес розширення ЄС базується на принципі, що просування країни залежить від її досягнень. «Зараз через Угорщину він підважений – бо Україна відповідає критеріям, але Будапешт маніпулює правом вето», – зазначив міністр.

Він додав, що для вирішення ситуації розробляють «план Б» , який дозволить обійти угорське вето та продовжити підготовку України до вступу в ЄС. «Ми не можемо бути заручниками (вето Угорщини. – «ЄП»), і є шляхи, як нам піти вперед. Ще під час головування Данії у нас є можливість і час, щоб перейти до неформальних етапів, які будуть формально фіналізовані трохи згодом. Нинішня методологія розширення дозволяє такий підхід», – зазначив Кястутіс Будріс. 

Міністр підкреслив, що цей механізм дозволить зберегти ресурси Єврокомісії, утримати увагу країн-членів та продовжити реформи в Україні. «Це не про створення ілюзії, що ми "щось робимо, попри все". Йдеться про те, щоб продовжувати робити те, що дійсно має значення – реформи та підготовку ЄС до розширення», – додав він.

Будріс зазначив, що оптимістично налаштований щодо підтримки цього шляху іншими країнами ЄС і закликав діяти вже восени 2025 року.

«Тут не йдеться не про те, щоби про Україну з'явилися якісь нові слова та заяви, і безумовно не йдеться про створення ілюзії, що ми «щось робимо, попри все». Ні! Йдеться про збереження імпульсу у русі України до ЄС. Йдеться про те, щоб продовжувати робити те, що дійсно має значення – тобто реформи в Україні та підготовку ЄС до розширення… Неформальний процес переговорів може стати таким механізмом», – підсумував очільник МЗС Литви.

Нагадаємо, що єврокомісія розглядає можливість розморозити близько €550 млн субсидій для Угорщини, щоб запобігти блокуванню Будапештом нового пакету санкцій проти Росії.  Газета нагадує, що для ухвалення санкцій ЄС вимагає одностайної підтримки всіх країн-членів, однак Угорщина і Словаччина, які продовжують купувати російську нафту, погрожували накласти вето на ці заходи.

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан неодноразово затягував ухвалення санкцій проти Росії і погрожував заблокувати рішення ЄС. Як зазначає FT, у 2023 році Єврокомісія вже розморозила близько €10 млрд субсидій для Угорщини, щоб уникнути вето на фінансову допомогу Україні в розмірі €50 млрд.