Під час виконання бойового завдання у складі групи спеціального призначення загинув Тарас Шпук, відомий тренер, спортсмен, активний учасник руху Ігор Нескорених, колишній співробітник фонду «Повернись живим» та учасник Революції Гідності. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на Спортивний комітет України.

Тарасу Шпуку було 34 роки. Він народився й виріс в Івано-Франківську. Його життя було невідривного пов’язане зі спортом: він займався трейлом, бігом, велоспортом, хайкінгом.

Учасник Революції Гідності, у 2014 році він добровольцем вступив до лав захисників України. З 2019 року працював у фонді «Повернись живим», де став одним із засновників ветеранського напряму та рушієм розвитку ветеранського спорту в Україні.

Тоді у фонді вирішили формувати ветеранський відділ, і Тарас Шпук став одним із перших його працівників. Саме він приніс ідею розвивати ветеранський спорт та довів його ефективність у адаптації військових після поранень. Був також одним із ініціаторів створення Ветеранського форуму в Україні.

Тарас був багаторічним тренером збірних України на Іграх Нескорених та Warrior Games, спортивним менеджером, координатором команди. Забезпечував підготовку, організацію тренувань, комунікацію з ветеранами, налагоджував співпрацю з партнерами, опікувався обладнанням. Його діяльність зробила можливими виступи українських команд на міжнародних змаганнях, де наші ветерани здобували нагороди й викликали захоплення світу.

Був учнем американської тренерки Ганни Волкер, а баскетбол і регбі на кріслах колісних стали його особистим покликанням. Тарас став першим тренером в Україні із цих видів спорту.

У лютому 2022 року, після початку повномасштабного вторгнення росії, він залишався у громадській організації «Повернись живим», де займався забезпеченням підрозділів і доставкою майна на фронт, часто під обстрілами. Тоді ж разом із колегами врятував спортивне обладнання збірної захопленого війною Ірпеня, щоб українські ветерани змогли виступити на Іграх Нескорених.

У листопаді 2023 року Тарас повернувся на військову службу – вступив до воєнної розвідки. Саме там він служив до останнього дня, виконуючи бойові завдання у складі спецпідрозділу.

Колеги та побратими згадують його як надзвичайно працьовитого, принципового та відданого своїй справі фахівця, як людину, яка завжди брала на себе найважчі завдання й підтримувала інших. Для ветеранського спорту він був символом і рушієм розвитку, для побратимів – надійним, щирим і вірним товаришем.

Нагадаємо, на війні загинув артист Львівської національної опери Дмитро Пасічник.