Путін зізнався, що зараз проти України на передовій воює 700 тис. добровільних посібників «руського миру», точніше, «руського пекла».

Бреше, як завжди. Применшує. А починалося повномасштабне вторгнення зі 120 тис. росіян. Тобто, на тлі розмов та сподівань, що війна вже видихається і близька до завершення, вона навпаки зростає.

А тут ще недоімперія почала відкрито порушувати повітряні (поки що!) кордони НАТО. Будемо сподіватися, що пітьма густіша саме перед сходом сонця.

ЄС спромігся на черговий санкційний пакт. При цьому, і у Європі, і у Росії до цих санкцій відношення як до негараздів погоди, які неприємні, але до них можна призвичаїтися. Всім зрозуміло, що проблему війни і миру такі половинчасті санкції не вирішують – так само, як суворий тон не лякає крокодила.

Трамп, тимчасово поставши у криптозолоті поблизу Капітолію, продовжує демонструвати манери остолопа. До яких відноситься і категоричне небажання відповідати по зобов’язанням. Тому Трамп безсумнівно свої страшні руйнівні санкції введе. Потім. Коли Путін дозволить.

А без його дозволу ніяк – це з монархами можна поводитися, як варвар, а з диктаторами треба бути чемним. Бо Трамп – миротворець, і зупинив вже сім війн, які не може перелічити. А може, й десять. Хоча обіцяв зупинити лише одну. Яка продовжує видихатися вже четвертий рік.

Цивілізований світ змінюється так стрімко, що аж у голові паморочиться. Але ці зміни – не зважена і прорахована протидія руйнівникам світового порядку, а панічна реакція, намагання сховатися під ковдру, щоб не бачити і не чути того жаху, який насувається.

Рейтинги правих лідерів і партій зростають без всіляких агітаційних кампаній. У Великій Британії почалися заворушення. У Франції і Німеччині заворушення не припиняються. В інших країнах ЄС теж неспокійно. Якщо вибори у Європарламент провести зараз, то праві сили перемогли би без варіантів. Під аплодисменти Путіна і Сі Цзіньпіня.

Тому що всі праві базуються на самовбивчий у сучасних умовах тезі: «Зачиняємося у своїх кордонах, будемо виживати самотужки, а всі інші хай конають, як хочуть». Це великий шматок стане поперек горла будь-який диктатурі, а дрібними порціями, тобто, поодинці, європейські країни будуть зжертими без проблем: Росія зробить це воєнною силою, Китай – економічною.

На сьогодні мирні переговори призупинені на невизначений час. Недоімперія вперто, не зважаючи на втрати, нарощує тиск на фронті. Натомість в Україні розгорнулися запеклі дискусії, чи можна довіряти хвацьким анонсам виробника зброї, близького до влади, яка у доброчесності та відповідальності не помічена?

Та анонсам не можна довіряти взагалі! Навіть якщо вони про телесеріал. Балістика або крилаті ракети, або навіть вигадані «ракетодрони» – байдуже. Три тисячі дальність чи триста – не принципово. Сто тисяч дронів на місяць чи мільйон – немає різниці.

Дивишся на мапу і бачиш, хто наступає – наші чи ворог, і все стає абсолютно зрозумілим. Бо ця мапа – єдиний справжній критерій у цій війні, а зовсім не те, скільки чого проанонсували або навіть скільки чого спалили на ворожій території.

Коли у 2022 році ЗСУ звільнили окуповану частину Харківської області, нікого не цікавили думки експертів про ефективність тих чи інших дронів або ракет. Бо всі аплодували нашій тактичній перемозі.

От і зараз, коли починаємо знов втрачати те, що було звільнено – не мають цікавити. Важливий лише сталий результат на полі бою. Підкреслюю: саме сталий, а не перманентні зміни у «сірій зоні».

До речі, недоімперія постійно, всі часи свого існування, порушує повітряні та морські кордони сусідів, не кажучи вже про створення перешкод для роботи GPS та інші провокації. Це там така звична демонстрація власної могутності та безкарності. ЄС і НАТО тільки зараз це помітили?