«Главком» із філологинею Ольгою Васильєвою у рубриці «Мовне питання» щотижня розбирають тонкощі української лексики, стилістики, акцентуації, правопису, а також відповідають на запитання читацької аудиторії, які можна надсилати на електронну скриньку info@glavcom.ua з темою листа «Мовне питання».

Вивчаймо мову разом, говорімо та пишімо правильно!

Багато людей грішить уживанням слова «вірно» в невластивому значенні. Прислівник «вірно» означає «незрадливо», «віддано», а не «безпомилково». 

У словнику за редакцією Грінченка (де, нагадаю, немає росіянізмів) «вірний» подається у значеннях: 1) відданий; 2) істинний, дійсний; 3) правовірний (християнин). У словнику Кримського і Єфремова «вірно» / «вірний» має значення «незрадливо» / «незрадливий». Ці два словники є основними джерелами, де ми перевіряємо лексику на «українськість».

Утім, сучасний академічний тлумачний словник (СУМ-20), який ми не можемо ігнорувати, слово «вірно» у значенні «правильно» таки фіксує, але маркує як розмовне. Тобто в текстах інших стилів, крім розмовного, вважатиметься помилкою.

Вірно кохають, служать і дружать, а говорять і пишуть правильно!

• 1 •

Ксенія Дика: Як українською сказати «рукопожатний» / «нерукопожатний» і чи можна перекласти з російського кримінального жаргону слово «смотрящий»?

Спочатку про «рукопожатний». Передусім слід наголосити, що це слово прийшло з російської мови. Воно зародилось у дисидентському середовищі кінця минулого століття і належить до оказіоналізмів, тобто його не містять словники. Українською мовою ми це не перекладаємо як «рукостисканний» або щось подібне. Можемо хіба що вживати «рукоподатна» / «нерукоподатна» людина. До речі, ця пара слів теж прийшла з російської, але росіяни її майже не вживають, обираючи «рукопоЖатный» / «нерукопоЖатный». Відмовлятися від лексеми «рукоподатний» я не раджу, бо вона сприймається як спільнословʼянська. Щодо заміни слова «смотрящий», то перекласти можна, але навіщо? Воно ж стилістично забарвлене, зневажливе, як того потребує мовна ситуація. А літературне буде «наглядач». Так само ми не замінюємо споріднений до «смотрящего» жаргонізм «общак» на «загальняк».

• 2 •

Яніна Мосієвська: Мене дуже дратує, коли деякі люди відповідають «звичайно» в сенсі російського «конєчно». Хоч мали б казати «звісно». Бо «звичайний» – то в прямому перекладі «обичний». То «звісно» чи «звичайно»? І коли як?

Ваша правда. Я теж за те, щоб у значенні вставного слова замість «звичайно» вживали «звісно» або «авжеж». Утім, у тлумачному словнику «звичайно» подається і як вставне слово для підтвердження думки («В нижчеподаній статті я, звичайно, не охоплюю всіх проблем розвитку української мови» (М. Рильський)). До речі, є у нас ще й прислівник «зазвичай», через що я майже ніколи не вживаю «звичайно». У цьому просто немає потреби.

• 3 •

Ніна Нова: Поясніть, будь ласка, у ділових паперах зустрічаю і «направити», і «скерувати», і «спрямувати» (документ до якогось органу). Це все правильно?

Людину, наприклад до лікаря, можна направити і скерувати (видати медичне направлення / скерування). Направлення – не калька (як і поштове відправлення). А от спрямування від спрямовувати – це скеровувати в певному напрямку рух, спрямовувати зусилля, кошти тощо. Отже, документ до якогось органу можна спрямувати.

• 4 •

Інна Герман: Як правильно буде українською «гривня» у відповідному відмінку? Наприклад: зберігати заощадження у кронах, у доларах, у євро. Українською – «у гривні» чи «в гривнях»? Відкрити рахунок у банку – «у гривні» чи «у гривнях»? Дякую.

Справді впадає в око непослідовність: чому в доларах, але у гривні. «Укрсиббанк» пише: «Поточні рахунки у гривні». «Монобанк»: «Депозити в гривні, доларах і євро», тобто в одному реченні однина (гривні) і множина (доларах). Але «Монобанк» загалом має проблеми з грамотністю інтерфейсу: я колись робила їм зауваження щодо спливного вікна «Підтвердіть оплату» (має бути «Підтвердьте оплату»), але помилку за рік так ніхто й не виправив. «Приватбанк» теж пише в однині: «Якщо у вас картка в гривні, а ціну встановлено в євро, розраховуйтеся тільки в євро». Висновую: склалася певна банківська традиція писати «в гривні», але чому тоді «не в доларі»? Я за те, щоб уживати все у множині.

• 5 •

Тамара Шпаковська: Шановна пані Ольго, нещодавно в блозі вчительки української мови прочитала, що говорити «зумовлено бажанням» неправильно, треба «обумовлено бажанням». А мені завжди здавалося, що слово «зумовлено» – це про причину чогось (зумовлено погодою, нестачею тощо), а «обумовлено» – узгоджено з кимось. Як насправді правильно?

Згідно з сучасним двадцятитомним тлумачним словником, «зумовлювати» – бути умовою, причиною чого-небудь, викликати щось; спричиняти. А «обумовлювати» має аж три значення: 1) узгоджувати що-небудь (обумовити місце зустрічі); 2) те саме, що зумовлювати; 3) ставити в залежність від певних умов. Мені бракує контексту у вашому реченні, тому наведу свої приклади: «Неврожай соняшнику зумовлений поганою погодою. Попит на ріпак обумовлений світовим ринком біопалива».

• 6 •

Марʼян Варга: Підкажіть, будь ласка, якщо «нанести візит» – це калька, то чи можна візит здійснити?

Російсько-український словник сталих виразів Виргана і Пилинської російську сполуку «нанести визит» перекладає як «скласти (зробити) візит». Запамʼятати легко: скласти компанію, скласти візит. «Здійснити» теж можна, але тільки офіційний візит. Загалом слово «здійснити» стало канцеляризмом (окрім «здійснити мрію»).

• 7 •

Олег Полотняк: Чи треба ставити кому після «згідно з» та «відповідно до»?

Відокремлення комою / комами цих сполук факультативне (можна ставити, можна не ставити), залежно від бажання інтонаційно виділити фрагмент і уникнути багатозначності в прочитанні. Я зазвичай ставлю.

• 8 •

Катерина: Вітаю. Чи можна казати «зробити шуткуючи»? Дякую.

Так. Панас Мирний писав: «Розказую йому свою пригоду та разом, ніби шуткуючи, й дочку сватаю». У словнику Бориса Грінченка є слова «шутка», «шуткувати» і навіть «шуткома» (жартома). Це не росіянізми.

• 9 •

Тетяна Антонюк: Вітаю! Підкажіть, будь ласка, чи правильно вживати «цільнозернове (борошно)», «цільнозерновий (хліб)»? Чи правильний варіант «цілозерновий», «цілозернове» і т. д.?

Почати треба з того, чи є слово «цільний» в українській мові. Колись не було, воно прийшло з російської. У старих словниках (Уманця і Спілки, Ніковського, Ізюмова) «цельное молоко» перекладається як «незбиране», а не «ціле» чи «цілісне». Слово «цілозерновий» не фіксується у словниках, хоча воно логічне і правильне, бо «цілозерновий» – від «ціле зерно», яке містить ендосперм, насіннєву оболонку і зародок. Отже, «цілозерновий» – кращий варіант, ніж «цільнозерновий». До речі, у словнику Кримського і Єфремова «цільни́й» означає «влучливий» (цільний постріл).

• 10 •

Юлія Литвин: Чомусь терпіти не можу слово «ушпиталити». У мене асоціюється з арештом і примусовим лікуванням...

Мені теж це слово не подобається (щоправда, нагадує «вжалити» або «вштрикнути»). Слово szpital – польське. Але цікаво, що дієслово в польській – hospitalizować. «Ушпиталити» – це українська вигадка. Що ж до іменника, то я вживаю «госпіталь», бо це слово так звучить і в англійській мові, і в іспанській та інших.

«Главком»