Під час головування в Раді ЄС до кінця року Данія планує тиснути на Угорщину аби вона розблокувала процес відкриття кластерів у перемовинах про вступ України до ЄС, але водночас працює над альтернативними механізмами, які дозволять Києву просуватися на євроінтеграційному шляху без формального відкриття кластерів. Про що йде мова?

Альтернативний підхід

Данія готова чинити на Угорщину тиск, водночас розглядає й інші варіанти.

“Ми все ще чинимо тиск на Угорщину. Наша мета все ще полягає у відкритті першого кластера і бажано більшої кількості кластерів. Фактично, Україна буде готова відкрити всі кластери вже цього року. Це те, що каже ЄК, і це відповідатиме підходу, заснованому на здобутках, і саме тому ми все ще тиснемо на Угорщину”, - заявила міністерка з європейських справ Данії Марі Б’єрре Хольст.

Водночас в ЄС одночасно працюють над іншими заходами для просування переговорного процесу без офіційного відкриття кластерів.

Це може містити подальшу допомогу Україні у впровадженні необхідних реформ для того, щоб на момент, коли рішення про офіційне відкриття переговорних кластерів буде ухвалено, їх можна було закрити швидше.

Одним із кроків з наближення України до ЄС цього року стала угода про роумінг.

На останній зустрічі міністрів у справах ЄС у Копенгагені питання розширення було винесене на порядок денний, і всі держави-члени, окрім Угорщини, заявили, що “хочуть, щоб ми просувалися вперед із переговорами з Україною”.

Продовження Україною реформ також чинить тиск на Угорщину, адже країни-кандидати повинні оцінюватися відповідно до заслуг.

“Переговори з Україною дуже важливі. Вони важливі для ЄС, і особливо для данського головування. Вони є одним з наших головних пріоритетів, геополітичною необхідністю. Йдеться про безпеку в Україні, але також про безпеку для Європи та нашу здатність захищатися в майбутньому”, - своєю чергою заявив міністр закордонних справ Данії Ларс Расмуссен.

Фактичне відкриття неможливо заблокувати

Своєю чергою віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина заявила, що в основоположних документах ЄС немає позицій, які б дозволили Угорщині заблокувати фактичне відкриття переговорів з Україною про вступ.

Стефанішина відзначила, українська влада вже мала можливість синхронізувати з Копенгагеном свої плани.

“Була зустріч на рівні президента Зеленського, прем'єрки Данії, двох президентів європейських інституцій. Ми точно зараз розуміємо, що для того, щоб відкривати переговори, не потрібно одностайності рішення 27-ми)”, – сказала віцепрем’єрка в інтерв’ю “Факти ICTV”.

За її словами, на сьогодні жодне з основних положень до документів ЄС не передбачає зобов'язання ухвалювати це рішення одноголосно.

Політичний демпінг Угорщини, який зменшує амбіції ЄС через блокування, став поштовхом для аналізу і пошуку рішень, і стало зрозуміло, що ні договір про створення ЄС, ні будь-які рішення, які ухвалені на рівні Європарламенту або Європейської ради, не мають зобов'язань, щоб це було одноголосне рішення. Таке рішення стосується лише закриття переговорів або закриття певних напрямків.

У зв’язку з цим зараз треба провести комунікаційну і політичну роботу з державами-членами.

У цьому контексті “Данія налаштована достатньо радикально”, оскільки вона відстоює “чистоту процедур” та “справедливість”.

ЄС – це стратегічний вибір

Верховна Рада виконала всі вимоги для початку переговорів про євроатлантичну інтеграцію України. Про це заявив голова ВР Руслан Стефанчук.

За його словами зараз працюємо над новими рішеннями - від цифровізації і прозорого регулювання до впровадження Антикорупційної стратегії.

“Європейська інтеграція для нас - не гасло, а стратегічний вибір. Ми вже підготувалися до відкриття першого переговорного кластера “Основи процесу вступу до ЄС” та подали позиційні документи за всіма напрямами”, - сказав Стефанчук.

Процес скринінгу для вступу України до ЄС є офіційною процедурою, під час якої ЄК та країна-кандидат аналізують ступінь відповідності національного законодавства країни праву ЄС. 33 переговорні розділи, що охоплюють різні сфери, згруповані в шість тематичних кластерів.

Як Україна проходить скринінги кластерів

Станом на вересень 2025 р., Україна та ЄС завершили скринінгові зустрічі по всіх шести кластерах. Це є важливою віхою, що свідчить про готовність України до наступного етапу - відкриття переговорів за кожним кластером.

Щодо першого кластеру: “Фундаментальні основи”, ЄК вважає Україну готовою до відкриття переговорів. Він є ключовим, оскільки охоплює принципи, на яких ґрунтується ЄС. Кластер включає такі напрями: верховенство права (судова реформа, боротьба з корупцією, права людини), економічні критерії (ринкова економіка, здатність конкурувати на ринку ЄС), державне управління (ефективність та прозорість державних інституцій), інституційні питання (здатність виконувати обов'язки члена ЄС).

Другий кластер – “Внутрішній ринок” був закритий ще у вересні 2023 р. Він охоплює такі сфери, як: вільний рух товарів (стандартизація, технічні регламенти), послуг (правила для фінансових послуг, телекомунікацій, транспорту), капіталу (законодавство щодо інвестицій та платежів), людей (взаємне визнання кваліфікацій, соціальне забезпечення), захист прав споживачів (законодавство щодо безпеки продукції та послуг), конкуренція (антимонопольне законодавство), державні закупівлі (прозорість та доступ до тендерів), право інтелектуальної власності (захист авторських прав, торгових марок та патентів).

Україна також успішно завершила скринінг законодавства за третім кластером “Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання”. Він охоплює такі сфери: оподаткування (гармонізація податкового законодавства з вимогами ЄС), економічна та монетарна політика (забезпечення макроекономічної стабільності), соціальна політика та зайнятість (права працівників, соціальний захист, боротьба з дискримінацією), підприємства та промислова політика (підтримка малого та середнього бізнесу), наука та дослідження, освіта та культура (гармонізація освітніх стандартів).

В липні 2025 р. Україна успішно завершила скринінг четвертого кластера “Зелений порядок денний і стале з'єднання”. Він охоплює сфери, пов'язані з екологією, транспортом та енергетикою: навколишнє середовище та зміна клімату (реформи у сфері екологічної політики, боротьба зі змінами клімату, управління водними ресурсами), транспортна політика (інтеграція українських транспортних мереж у загальноєвропейську систему, енергетика (інтеграція українського енергоринку в ринок ЄС), транс'європейські мережі (розвиток інфраструктури, що з'єднує Україну з ЄС).

У вересні цього року завершено скринінг за п’ятим кластером “Ресурси, сільське господарство та згуртованість”. Він охоплює три сфери, які мають значний вплив на економіку України: cільське господарство (гармонізація українського аграрного законодавства зі Спільною аграрною політикою ЄС), рибальство (регулювання рибного промислу), регіональна політика (вирівнювання економічного розвитку регіонів).

Як повідомляє Міністерство економіки, довкілля та сільгосподарства України, наша країна презентувала 28 тематичних блоків, які зокрема стосувались стану реформ у сільгосподарстві, прогресу в цифровізації, державної підтримки, ринкового регулювання та розвитку аграрного сектору.

“Ці дискусії показали дві ключові речі: ми вже досягли значного прогресу в наближенні аграрної політики до стандартів ЄС, але попереду ще багато роботи. Процес приєднання потребує спільних зусиль та тісної координації. Україна готова йти цим шляхом’”, - зазначив  заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Денис Башлик.

Скринінг шостого кластера “Зовнішні відносини” було завершено у травні 2025 р. Він охоплює сфери, що стосуються позиції України на міжнародній арені та її взаємовідносин з іншими країнами (передбачає узгодження зовнішньої політики України з політикою ЄС, включаючи участь у санкціях), гуманітарну допомогу та цивільний захист, співробітництво з третіми країнами.

Вікторія Хаджирадєва