Хто має рацію, зрозуміло, що покаже лише час, однак ці дискусії відкривають ширшу картину невизначеності, яка все темнішими барвами нависає над долею країни. До того ж ці розбіжності у поглядах нагадують перші тижні повномасштабного вторгнення, коли влада обіцяла "2-3 тижні" до перемоги, аби підтримати суспільний моральний дух, хоч військові та західні аналітики попереджали, що таке малоймовірно. Так і зараз – владні чиновники транслюють заспокійливі месиджі, попри інші погляди у європейських партнерів, думки в армії та експертів. Що це за тези і чому вони зараз активізувалися, пояснить Еспресо.Партія "оптимістів" вірить обіцянкам Трампа або не може сказати тривожну правдувоїни ЗСУ, фото: ГенштабТак звана "партія оптимістів" сформувалася завдяки позиції Дональда Трампа, який від початку свого президентства постійно натякає на швидке завершення війни та власну здатність "домовитися з Путіним". Хоч українська влада, насамперед президент, хотіли донести реалістичну ситуацію, яка склалася, однак скандальна зустріч у Білому домі наприкінці лютого між Трампом та Зеленським чітко показала, що іншої риторики лідер США не хоче чути. Тому довелося підлаштовуватися і сподіватися, що "ефект Трампа" дійсно здатний все змінити. Відтоді концепція перемоги почала сильно трансформуватися. Українська влада перестала згадувати й просувати "план перемоги", "формулу миру" та інші попередні концепції, основний наратив яких був побудований саме довкола перемоги України у війні, поверненні всіх територій та справедливому покаранню агресора. Натомість Київ почав дякувати Трампу за зусилля, погоджуватися на певні поступки та просувати нову концепцію з припинення вогню, оскільки інакше міг втратити військову допомогу, а також загальний вихід США із війни. Так відновилися переговори з росіянами, видимим результатом яких став лише великий обмін військовополоненими. Також це дало Трампу час та медійну увагу про його нібито "вплив", а головне відкрило шлях до двосторонньої зустрічі з Путіним на Алясці. Здавалося, що саме на Алясці буде вирішено багато питань, оскільки диктатор Кремля давно шукав цього. Але в підсумку нічого не сталося. Навпаки, ситуація лише загострилася. Коротко нагадаємо:Росіяни продовжили наступ на різних ділянках фронту, зокрема, крім Донеччини зараз загострюється ситуація на Дніпропетровщині та довкола Куп’янська;Максимально посилилися повітряні удари, застосовано рекордні обсяги "шахедів" та іншої зброї, що призвело до численних руйнувань та смертей цивільних;Трамп перестав вимагати від росіян припинення вогню для мирної угоди, фактично, даючи зелене світло на продовження російської агресії;Замість обіцяних великих санкцій, Трамп почав критикувати Європу, мовляв, американці їх накладуть за умови, коли європейці теж, а також повністю відмовляться від російських енергоносіїв;Путін відкинув зустріч з Зеленським, цинічно запросивши його до Москви;РФ вперше масово атакувала дронами Польщу;Кремль офіційно сказав про паузу у переговорах з Києвом і пригрозив НАТО, якщо ті направлять свої війська чи літаки в Україну.Це далеко не повний список. Але й цього достатньо, щоб зрозуміти, що наразі швидких рішень для завершення війни не видно. Попри це, Офіс президента та Володимир Зеленський постійно нагадують, що є "реальні шанси", щоб до кінця року війна припинилася, якщо США, "сильно допоможуть" та посилять тиск на РФ.А днями голова підкомітету з державної безпеки, оборони та оборонних інновацій профільного комітету Верховної Ради Федір Веніславський зробив "сенсаційну заяву", що війна триватиме "щонайбільше кілька місяців, можливо, й менше". Веніславський пояснює свій висновок кількома причинами. По-перше, мовляв, військові дії зайшли в глухий кут: позиційні бої тривають без значних просувань з обох сторін, що підтверджує аналіз просувань за останній рік – "жодних суттєвих змін". По-друге, після заяв Трампа про ультиматуми Путіну та невдалих перспектив прямих переговорів між Зеленським і Путіним, Веніславський вважає, що тристороння зустріч (Трамп, Зеленський, Путін) є реальною і може відбутися найближчим часом, хоча терміни змістилися. По-третє, Китай під час святкування перемоги у Другій світовій нібито закликав Росію завершити війну і перейти до миру. Нарешті, економічна криза в РФ, наближення до катастрофи, разом із заявами російських чиновників, вказує на близьке завершення війни, імовірно, з фіксацією нинішньої лінії розмежування, визнанням окупованих територій тимчасово втраченими та переходом до дипломатичних переговорів, вважає Веніславський.У цьому ж ключі такі думки продовжив провладний нардеп Дмитро Чорний, який припустив, що вибори до ВР можуть відбутися вже найближчими місяцями, і, ймовірно, Україна отримає новий парламент наступного року.Також представник Головного управління розвідки Андрій Юсов нещодавно сказав, що війна може закінчитися до кінця року, але "за умови збігу багатьох факторів", зокрема посилення санкційного тиску на РФ.Водночас міністр фінансів Сергій Марченко більш обережно спрогнозував, що війна в Україні може і "затягнутися ще й на наступний рік", тому потрібно шукати фінанси (бракує як мінімум 16 мільярдів євро) і готувати населення до складного етапу.17 вересня президент Зеленський сказав про ще більшу суму, коротко пояснивши теперішню позицію так:"План А – завершити війну цього року, план Б – знайти 120 млрд доларів на наступний рік, бо ціна одного року війни саме стільки. 60 млрд дає український бюджет, а ще 60 – млрд треба знайти".Партія "реалістів" дивиться на фронт і не вірить Трампу й ПутінуПрезидент США Дональд Трамп вітає керівника Росії Володимира Путіна після його прибуття на Аляска, фото: Andrew Harnik/Getty ImagesСтосовно "партії реалістів", вона була від початку війни і головним чином виникла серед військових, які щодня бачать "вплив" чи то "планів перемоги", чи то переговорів. Можна сказати, що вона викристалізувалася після відомих слів колишнього головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного, який восени 2023 року сказав, що ситуація зайшла у глухий кут, було помилкою сподіватися на виснаження Росії і треба все більше новітньої зброї. Тоді військове керівництво чи не вперше пішло в розріз із планами Офісу президента, які виявилися нереалістичними ("кава в Криму"). У підсумку Залужного прибрали і відправили в Лондон. Ще рік перед новим військовим керівництвом вимагали не до кінця зрозумілих задач, поки прихід Трампа знову не повернув владу до тієї ж думки – ситуація в глухому куті, треба шукати припинення вогню і мирної угоди.  Однак зараз Україна в гіршому становищі, ніж два роки тому. Як мінімум карта війни про це говорить і загальне виснаження суспільства та економіки. Натомість як відзначає багато аналітиків, Путін відчуває, що має перевагу і тим більше не готовий до поступок, його режим лише зміцнів, йому допомагає КНДР та Китай, Індія купує нафту, а пропаганда лише посилюється, попри все більші економічні складності. Щоб змусити Путіна, Україна ефективно б’є по серцю його економіки – нафтопереробних заводах, однак і тут не все так гаразд. Як каже Bloomberg, Київ може зайти занадто далеко, коли ціни на пальне різко зростуть, тому відносини із Європою та США погіршаться, бо зросте інфляція, яка вплине на спільну думку та може змінити уряди. Як розуміємо, "партія реалістів" має багатьох прихильників серед європейських союзників, основний мотив яких є простим та зрозумілим – чим довше українські сили воюють і стримують армію Путіна, виснажують її, тим більше в них самих є часу на підготовку до можливого наступного зіткнення, якого вони дуже не хочуть, розуміючи свою слабкість через багато обставин. Тому європейці та й наші військові постійно наголошують, що найкращою інвестицією в безпеку Європи – підтримка ЗСУ на чиїх плечах стоїть не лише Україна, але й майбутнє Європи.Така риторика європейців була особливо помітна на нещодавній зустрічі Ялтинської європейської стратегії (YES) у Києві. Зокрема, міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський прямо заявив, що не вірить у дієвість будь-яких гарантій безпеки для України, і запропонував відмовитися від цього терміну, зауваживши, що "не бачить охочих" воювати з Росією, тож треба більше допомагати ЗСУ у війні. Ці слова прямо йдуть в розріз з позицією Офісу президента, який, фактично, збудував навколо "гарантій безпеки" щось священне та основний мур потенційної мирної угоди з РФ. Спершу підписавши десятки безпекових договорів з союзниками, довго обговорюючи гарантії з європейцями, змігши частково залучити американців, і вже начебто вони "майже готові", як сказав Володимир Зеленський в інтерв’ю 16 вересня. Хоча він і додав, що є "кілька нюансів, які треба допрацювати", зокрема, зрозуміти до кінця "позицію США в деталях". Бо всім зрозуміло, що без чіткої участі США, ці гарантії можуть посипатися як "картковий будинок". Виходить цікава ситуація, коли завершення війни залежить від позиції Путіна, а збереження миру – від позиції Трампа. Можна сказати, між Сціллою і Харібдою українська влада, яка шукає способу завершити бойові дії і домогтися тривалого миру.Тож, що кажуть "реалісти" про перспективи миру, якщо не зараз чи до кінця року?Для прикладу, очільниця європейської дипломатії Кая Каллас зробила чіткий невтішний прогноз про ще принаймні два роки війни. Таку ж думку про щонайменше два роки війни висловив і начальник відділення рекрутингу 28 ОМБр Денис Швидкий. Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш нещодавно сказав, що не очікує швидкого мирного врегулювання війни, бо позиції сторін сильно відрізняються, а це унеможливлює досягнення миру найближчим часом. Він не став гадати про час, тому сказав просто, що війна триватиме "ще якийсь час".А Валерій Залужний, посол України у Великій Британії та ексголовнокомандувач ЗСУ, у липні заявив, що війна з РФ може бути і десятиліття, мовляв, і до 2034 року, якщо Україна не змінить стратегію захисту та підходи до мобілізації ресурсів. За його словами, Росія перейшла до тактики знекровлення українських сил і цивільних, а позиції на фронті спрямовані не на прорив, а на знищення.Нещодавно військовий експерт Олег Жданов теж повторив подібну тезу про десять років, оскільки у війні є лише один переможець, а теперішнє можливе замороження конфлікту, якого хоче влада, може лише ще більше посилити його в майбутньому.  Поступки, які пропонують американці Путіну для просування мирної угоди, лише підштовхують його до подальшої війни, відзначив колишній посол США в Україні Джон Гербст.Військовий оглядач Богдан Мирошников ще у серпні писав, що Росія готується створити 10 нових дивізій, по 10-15 тис. людей кожна, яких задіють у весняно-літній кампанії в 2026 році, а тоді вже "будуть думати" в залежності від результатів. Стосовно самих українців та їхніх відчуттів, то за даними опитування КМІС, яке провели у вересні, суспільство не вірить у швидке завершення війни (лише 18% думають, що цього року). При цьому більшість українців (62%) продовжують відповідати, що вони готові терпіти війну стільки, скільки потрібно. А це показує, що попри всі труднощі, українці точно не готові до капітуляції перед вимогами Путіна, який планує продовжити нищити енергосистему та залізницю України, щоб змінити суспільні настрої. Можливо, найбільш точним у прогнозі є видання El Pais, яке каже, що війна в Україні не закінчиться, допоки не зміниться керівництво з обох сторін. Якщо у випадку України зміни можуть бути лише після припинення бойових дій, щоб запустити вибори, то в Росії Путін не спішить шукати наступника, висловлюючи думки і про "шанс на 150 років життя". Що Путін, що Зеленський обидва хочуть, щоб змінилися очільники в Києві та Москві відповідно. Але ніщо про це не свідчить. Тож поки швидкий мир від "оптимістів" затьмарений ескалацією Росії та непевністю щодо позиції США, "реалісти" наголошують, що без зміни стратегії України та сильнішого тиску Заходу війна може тривати роками.Читайте також: Що зможе "Східний вартовий" і чи наважиться НАТО бути собою?