Та що ж насправді? Якщо віддати Краматорськ Росії, війна не закінчиться. Територіальні поступки не змусять Путіна припинити наступальні дії. Цей варіант існує лише у голові американського президента й ґрунтується на його власному розумінні розмов із російським диктатором. При тому сам Путін каже прямо протилежне. Він продовжує воювати й убивати. Ба більше, з минулого тижня Путін випробовує, наскільки НАТО здатне відповідати на російську гібридну агресію. А відповідь НАТО ми всі побачили.Іншими словами, Україні ніхто не пропонує віддати Краматорськ в обмін на мир. Натомість пропонують просто віддати Краматорськ та багато інших українських міст під російську окупацію. А до цього ще довгий перелік вимог, котрі зводяться до так званих «першопричин конфлікту». І без жодних гарантій, що після цього настане мир.Зрозуміло, що Краматорськ ніколи не входив до «першопричин конфлікту». Це не заради цього міста все починалося. Це не війна за території, що неодноразово доведено на практиці не лише російськими танками під Києвом, Херсоном чи Харковом, але й російськими дронами над Польщею.Нинішня позиція Путіна така: будь-яку угоду щодо України він підпише лише після перемоги Росії. Тому він буде воювати далі, і йому не потрібні жодні зустрічі із Зеленським для цього. Усі розмови про те, що нібито «остаточне рішення буде за Верховною Радою та Кабміном» (які фактично залежні від Офісу президента), є позбавленими практичного сенсу. Путіну не потрібна угода — йому потрібна чиста воєнна перемога над Україною, яка підтримає його силу перед європейцями й створить простір для подальшої агресії проти Європи. Краматорськ тут ні до чого.Джерело Про автора. Микола Княжицький, журналіст, народний депутат України Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів чи колонок.