В Україні споживач має право протягом 14 днів обміняти товар, якщо він не був у використанні, збережено його товарний вигляд і є розрахунковий документ. Водночас існує перелік категорій, які не підлягають поверненню чи обміну.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Держпродспоживслужбу.

За даними відомства, відповідні правила встановлені законодавством та затверджені постановою Кабінету Міністрів України. Вони спрямовані на захист споживачів від ризиків для здоров’я та безпеки.

До переліку належать:

• продукти харчування, лікарські препарати та засоби, предмети сангігієни;
• парфумерно-косметичні вироби, корсетні товари;
• дитячі іграшки м’які та гумові надувні, товари для немовлят (пелюшки, соски, пляшечки тощо);
• зубні щітки, інструменти для манікюру та педикюру, гребінці, щітки масажні;
• натільна та постільна білизна, панчішно-шкарпеткові вироби, рукавички;
• тюлеві та мереживні полотна, килимові вироби метражні;
• ювелірні вироби з дорогоцінних металів і каміння;
• аудіо-, відеокасети, диски, друковані видання;
• товари в аерозольній упаковці;
• будівельні та оздоблювальні матеріали, нарізані під індивідуальний розмір;
• перуки, музичні аксесуари (сурдини, скрипічні підборіддя);
• фотоплівки, фотопластинки, фотографічний папір та інші подібні товари.

У Держпродспоживслужбі радять покупцям перед придбанням уточнювати в магазині, чи підлягає конкретний товар поверненню або обміну.

Бізнесу ж рекомендують розміщувати у торговельних залах друкований перелік товарів, які не можна повертати. Це допоможе уникнути конфліктів та підвищить довіру клієнтів.

Раніше РБК-Україна писало, що товар, куплений у кредит чи з розстрочкою, можна повернути або обміняти протягом 14 днів, якщо збережено його вигляд і є чек. Для цього покупець спершу має відмовитися від договору з кредитодавцем, а потім звернутися до продавця. Якщо ж магазин відмовляється прийняти товар, споживач може звернутися до Держпродспоживслужби.

Також ми розповідали, що покупець має право повернути товар навіть без чека, адже це дозволяє закон "Про захист прав споживачів". Для підтвердження покупки можна використати інші докази - банківську транзакцію, гарантійний талон, штрих-код, записи з камер чи свідчення очевидців. У разі відмови магазину споживач може звернутися до Держпродспоживслужби або до суду.