Через низку резонансних вбивств боротьба зі злочинністю в США стала топ-темою політичного порядку денного.

РБК-Україна розповідає про реальну ситуацію зі злочинністю в США і про те, як цю тему намагаються використати Дональд Трамп і його політичні опоненти.

Головне: 

• Чому злочинність у США падає, але про неї говорять дедалі більше?
• Чому демократи не можуть розповісти про свої успіхи у боротьбі з криміналом?
• Як тему злочинності використовує Трамп?

Протягом останнього часу США сколихнули два резонансні вбивства: українки Ірини Заруцької та політичного активіста Чарлі Кірка. Вони набули розголосу не лише через свою кричущість та публічність, а й з політичних причин. Тема злочинності вже стала однією з головних в контексті підготовки до проміжних виборів у Конгрес наступного року.

За офіційною статистикою Федерального бюро розслідувань (ФБР), тяжкі злочини в США (вбивства, згвалтування, пограбування та тяжкі тілесні ушкодження) мають чітку динаміку: після значного зростання у 2020 році на 5,6% під час пандемії коронавірусу – настав стійкий спад. У 2022 році падіння склало 1,7%, у 2023 – 3%, а у 2024 – 4,5%. Наразі їх рівень тяжких злочинів у США – найнижчий з 1969 року.

При цьому у штатах, де при владі знаходяться республіканці, показники тяжких злочинів навіть вищі, порівняно з демократичними штатами – відповідно, 5,5-6 та 4-4,5 випадків на 100 тисяч населення. Проте чіткої кореляції немає, адже в багатьох республіканських штатах міста знаходяться під владою демократів. І навпаки – у сільських районах деяких демократичних штатів домінують республіканці. 

До правоохоронних органів США у громадськості завжди були претензії, хоч ситуація відрізнялася залежно від штату. В країні є розділення на місцеву поліцію, яка займається легкими правопорушеннями та ФБР, відповідальну за тяжкі злочини. Відповідно, в кожному штаті у місцевих правоохоронців є своя специфіка і традиції. Зокрема це стосується і перевищення поліцейськими своїх повноважень.

Під час каденції президента США Джо Байдена правоохоронну систему США дещо реформували. Стимулом для цього стало вбивство афроамериканця Джорджа Флойда 25 травня 2020 року "білим" офіцером поліції Міннеаполіса (штат Міннесота). Цей інцидент спровокував масові протести під гаслом "Black Lives Matter" проти свавілля правоохоронців. 

Реформи були спрямовані на боротьбу з расизмом у правоохоронних органах, зменшення поліцейського насильства, підвищення прозорості та перенаправлення ресурсів на соціальні програми. 

Серед іншого, це заборона задушливого прийому "chokeholds" (захват за шию) та інших небезпечних технік (через одну з них, власне, і загинув Флойд). Близько 20 штатів запровадили чіткіші правила щодо "виправданого" застосування сили відносно злочинців. 80% департаментів поліції у великих містах почали використовувати бодікамери.

Крім того, у низці "демократичних" міст створено програми, за якими на виклики, пов’язані з психічним здоров’ям, бездомністю чи наркозалежністю, реагують соціальні працівники чи медики, а не поліція. Гроші на програми взяли зі скорочення видатків на поліцію.

Реформи зачепили і судову систему. Так, низка штатів скасували грошову заставу для ненасильницьких злочинів, щоб зменшити кількість ув'язнених малозабезпечених, замінивши її оцінкою ризику. Паралельно було розпочато більш активну соціальну роботу з молоддю. 

Проте недостатнє фінансування соціальних програм та застарілість федеральних законів (які діють на всій території США), гальмують прогрес. 

До того ж, реформи впроваджувалися на федеральному та місцевому рівнях. Багато де республіканці чинили спротив, що дало змішаний результат чи взагалі відкотило ситуацію назад.

Та навіть ті позитивні зміни які вдалося реалізувати на практиці, демократам важко донести до пересічних американців. Вже зараз їх опоненти республіканці витрачають на рекламу меседжів про проблему злочинності втричі більше. 

Також проти демократів грають особливості інформаційного суспільства. Коли камери відеоспостереження чи смартфони були менш поширені, про випадки на зразок вбивства Ірини Заруцької було відомо переважно на рівні місцевої преси. Однак зараз такі шокуючі новини за лічені години можуть заповнювати соцмережі.

Республіканці на чолі з Трампом стверджують, що проблема лишається критичною в "демократичних" штатах. Крім того, команда Трампа пов'язує злочинність з нелегальною міграцією, що є однією з його коронних тем.

Риторика президента США зосереджена навколо меседжу про "відновлення закону і порядку". Одночасно він критикує демократів за м'яку позицію. Республіканці також просувають повернення застави за ненасильницькі злочини і загалом посилення покарань.

З червня Трамп для боротьби зі злочинністю розгорнув Нацгвардію у Лос-Анджелесі та Вашингтоні. Також він анонсував подібні кроки щодо інших міст: Мемфісу, Балтимора і навіть Нью-Йорка.

27 серпня господар Білого дому анонсував "Комплексний закон про злочинність". Він передбачає, зокрема, розширення повноважень президента для розгортання Національної гвардії та федеральних агентів у міста з "високим рівнем злочинності", а також тимчасовий федеральний контроль над місцевою поліцією. Також мова йде про обов'язкові мінімальні терміни для насильницьких злочинів і скасування звільнення без застави. 

Загалом же, до виборів у Конгрес ще понад рік і за цей час обидва табори будуть використовувати тему злочинності надалі. Стратегія республіканців уже напрацьована. А от демократам лише належить виробити контрмеседжі до неї.