Зараз, коли істерика з приводу зальоту російських дронів-обманок до Польщі трохи вщухла, хочу дещо сказати про НАТО.

Наші базові уявлення про НАТО сформовані, як не дивно, радянсько-російською пропагандою.

Я все своє дитинство слухав, як «агресивний блок НАТО» (тм) точить зуби на нашу радянську Батьківщину. Складалося чітке відчуття, що десь там біля кордону стоять озброєні ядерними бомбами демони і дряпають кігтями залізну завісу.

Ту ж риторику після невеликої перерви продовжила і російська пропаганда.

І навіть зараз Дмитро Медведєв розповідає, що ось-ось естонські війська хлинуть потоком на російські простори, щоб зіпсувати і розкрасти все найсвятіше, включаючи труп Леніна.

Насправді ж НАТО – це просто клуб 32 країн, які встановили правила взаємодії – загальні стандарти, домовленості про допомогу, проведення військових навчань тощо.

По суті, НАТО – це бюрократична організація, яка забезпечує всю цю взаємодію.

Немає ніякої армії НАТО, є армії 32 країн. Немає ніякої зброї НАТО, є зброя армій цих же 32 країн.

Я вже мовчу про те, що ніхто не буде відповідати на заліт обманок ядерним ударом по Москві. І навіть 5 стаття тут ніяким боком.

І коли ця реальність стикається з страшилками, навіяними радянсько-російською пропагандою, у народу відбувається розрив мозку. І в цьому розриві вони чомусь звинувачують не пропаганду, яка наповнила мозок купою нісенітниць, а НАТО, яке не відповідає їх високим очікуванням агресивності.

А найбільше мене травмує, що така фігня відбувається на четвертому році війни. Вже давно пора було б вивчити, що таке НАТО, що воно може, а що – ні.