Український журналіст Дмитро Хилюк, який провів 3,5 роки у російському полоні, розповів в інтервʼю «Главкому», що у вʼязниці йому не висували звинувачень, він мав статус «особи, яка перешкоджала спеціальній воєнній операції».

Хилюк розповів, що йому у вʼязниці не висували звинувачень, хоча у нормальному соціумі, якщо людину тримають в тюрмі, це означає, що їй висунуто якесь обвинувачення і попереду суд. «Ні, абсолютно. Просто тримали в ув’язненні. Військові принаймні мали статус військовополоненого, бо були взяті на полі бою. А стосовно цивільних – ні, жодних звинувачень не було. Було два допити, де я фігурував як свідок, причому в кримінальних справах.  Одна справа щодо подій у Луганську 2014 року, де я взагалі ніколи не був. А друга з приводу подій у Маріуполі, в якому я теж ніколи не був. Щоправда, я дізнався, що маю статус «ліца, прєпятствующего спеціальной воєнной операції». В чому полягало це «прєпятствованіє» – поняття не маю. Мабуть, дулі давав їхнім військовим», – каже Дмитро Хилюк. 

Дмитро розповів, що за час перебування в полоні отримав одного листа з волі, відправив два, але адресати їх не отримали. Отримали третє, маленьке повідомлення за сприяння Червоного Хреста. «Один лист отримав. Два великих відправив, і вони обидва не дійшли. Дійшла маленька цидулка. Це ми такі картки по лінії Червоного Христа заповнювали, і там була графа – щось на кшталт короткого повідомлення до рідних. Ну я і черкнув пару рядків – мовляв, живий-здоровий. Як не дивно, але саме це і дійшло. Бо родичів обдзвонювали і в телефонному режимі й переказували, що написано в картці. Оцей той єдиний «лист», який дійшов до батьків», – розповідає колишній бранець. 

Всі тюремники в російській вʼязниці носили балаклави і ховали обличчя. Одна з можливих причин – вони бояться відповідальності. «Я впевнений, що вони боялися. І це єдина причина, чому вони ховали обличчя. Так, вони всі були в балаклавах, особливо у Пакіному. Та навіть у балаклавах не дозволяли на себе дивитися, відразу починали кричати. А нас тим часом наші компетентні органи вже опитують і просять упізнавати росіян. Все-таки сотні й сотні людей пройшли через полон – хтось щось десь бачив, хтось якусь розмову почув… Росіяни мали б десь проколотися, бо це ж, зрештою, звичайні собі тюремники, а не спецагенти», – зазначає журналіст.

Раніше «Главком» повідомляв, що із російського полону повернувся журналіст Дмитро Хилюк, який з березня 2022 року перебував у полоні як цивільний заручник. Російські військові викрали Дмитра 3 березня в Козаровичах на подвір’ї власного будинку. Спочатку його утримували на території окупованого Димера, згодом вивезли до СІЗО в Росію.

Генеральна прокуратура України відкрила кримінальне провадження щодо викрадення цивільних на території Димерської територіальної громади. У межах провадження журналіст Дмитро Хилюк та його батько проходять як потерпілі. Кримінальне провадження відкрито за частиною 1 ст. 438 Кримінального кодексу (порушення законів та звичаїв війни).