Втрати Європи від екстремальної погоди цього літа перевищили десятки мільярдів євро. Науковці попереджають, що наслідки лише посилюватимуться.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на The Guardian.

Економісти підрахували, що через руйнівну спеку, посухи та повені цього літа Європа втратила щонайменше 43 млрд євро. Ці дані наведені в аналізі, що ґрунтується на зв'язках між погодою та економічними показниками.

Згідно з оцінкою, економічний удар від одного літа склав 0,26% від ВВП ЄС у 2024 році. До 2029 року збитки можуть зрости до 126 млрд євро.

Найсильніше постраждали Кіпр, Греція, Мальта і Болгарія, де короткострокові втрати перевищили 1% доданої вартості економіки. За ними йдуть Іспанія, Італія та Португалія.

Економісти з Університету Мангейма та Європейського центрального банку назвали результати "консервативними", оскільки вони не враховують рекордні лісові пожежі, що охопили південь Європи минулого місяця, або сукупний вплив екстремальних погодних явищ, що сталися в той самий час.

"Справжні витрати екстремальної погоди проявляються поступово, оскільки такі події впливають на життя і доходи через широкий спектр каналів", - наголосила авторка дослідження, економістка Університету Мангейма Сехріш Усман.

Учені зазначають, що екстремальні явища цього літа були багато в чому посилені глобальним потеплінням. Так, імовірність умов для пожеж в Іспанії та Португалії зросла в 40 разів, а в Греції та Туреччині - в 10 разів.

На відміну від більшості робіт, де оцінюються лише прямі збитки, дослідження враховує й непрямі наслідки. Серед них - обмежені години роботи будівельників у спеку або перебої в транспортних перевезеннях після повеней.

Головний кліматичний економіст Світового банку Стефан Аллегатт зазначив: "Я давно закликаю змістити фокус із прямих збитків до ширших метрик. Радий бачити, що дослідження робить саме це".

Економіст Нацбанку Бельгії Герт Бейненс наголосив, що приховані збитки, як-от перебої в ланцюжках поставок, зазвичай не враховуються. Його аналіз наслідків повеней у Бельгії 2021 року засвідчив, що виробництво в регіонах, далеких від лиха, падало через проблеми в постачальників.

За його словами, ігнорування таких ефектів може занижувати збитки до 30%. "Головне послання зрозуміле: екстремальна погода вже залишає помітний слід в економіці, і непрямі наслідки можуть бути настільки ж руйнівними, як і прямі збитки", - заявив Бейненс.

Нагадаємо, 2025 року в Західній Європі зафіксовано найспекотніший червень за весь період спостережень. За даними європейського агентства Copernicus, температура перевищила середній показник за 1991-2020 роки майже на 3 градуси.

У Києві середньомісячна температура повітря за календарне літо 2025 року становила 20,6 градуса тепла. Це всього на 0,2 градуса вище за кліматичну норму.