Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Тараса Лазарчука.

Тарас Лазарчук загинув у вересні 2024 під час виконання бойового завдання поблизу Торецька Бахмутського району Донецької області. Про це повідомляє «Главком» із посиланням на Костопільську міську раду.  

Тарас Лазарчук народився у Степані Рівненської області, там закінчив школу і вступив до Національного університету водного господарства та природокористування у Рівному. Родина згодом переїхала у Костопіль.

У 2008 році юнак закінчив з відзнакою університет за спеціальністю «Гідроенергетика». Деякий час працював на підприємстві «Рівнеобленерго», а потім поїхав у Нідерланди, де працював енергетиком.

Наступного дня після початку повномасштабного вторгнення Тарас повернувся з-за кордону і одразу пішов у військкомат. 1 березня 2022 року був зарахований у ЗСУ солдатом. Хотів служити у полку «Азов», здав нормативи і був зарахований командиром взводу 12 бригади спеціального призначення «Азов».

Воював на різних напрямках. Восени 2023 одержав поранення, після лікування повернувся на службу.

4 вересня 2024 року молодший сержант Тарас Лазарчук загинув під час виконання бойового завдання в районі Торецька Бахмутського району Донецької області.

«Ти світлий, добрий, сильний, мужній чоловік. Мені завжди з тобою було надійно. Твої обійми – найбезпечніше місце для мене, а твій цілунок – солодке торкання. Ти міг витримати такий сильний психологічний тиск і при цьому жартувати й робити своє вправно. Ти справжній взірець військового. Побратими кажуть про тебе як надійного командира, з яким безпечно воювати пліч-о-пліч. Що казати, навіть я тебе слухалась)) Друзі та рідні безмежно тебе цінують і в безмежній тузі за тобою. Ми не можемо наплакатися і наговоритись про тебе. Ти стільки доброго встиг зробити за життя. Пишаюсь тобою», – написала у Facebook дівчина Тараса Катерина Куницька.

10 вересня 2024 відбулося прощання з загиблим героєм у Рівному та в Костополі. Поховали Тараса Лазарчука на кладовищі «Нове» в Костополі поряд з іншими полеглими військовослужбовцями.

Тарас Лазарчук нагороджений медалями «За оборону рідної держави», «Незламним героям російсько-української війни», «Ветеран війни».

Посмертно нагороджений державною нагородою – орденом «За мужність ІІІ ступеня.

У захисника залишилися мама, сестра, двоє племінників та дівчина.  

У роковини загибелі Тараса Лазарчука його мама отримала посмертну державну нагороду сина – орден «За мужність» ІІІ ступеня. Бійці «Азову» проїхали колоною з Костополя на новий цвинтар і провели біля могили полеглого побратима урочисту поминальну церемонію, під час якої заступник командира роти вогневої підтримки вручив Валентині Лазарчук нагороду сина.

«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув у боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.