Сили оборони України останнім часом завдали низку ударів по російських військових об'єктах, розміщених в окупованому Криму. Зокрема, 30 серпня українські війська завдали удару по російській прикордонній заставі в селі Волошине неподалік Армянська. Внаслідок цієї атаки були вражені катери та казарми, пишуть деякі російські телеграм-канали, зокрема ASTRA – з посиланням на супутникові знімки.

Український портал «Мілітарний», посилаючись на джерела в українській армії, повідомив, що прикордонну зону в окупованому Криму атакували нові далекобійні ракети «Фламінго». Якщо ця інформація достовірна, то це перший відомий випадок застосування таких ракет Україною. Офіційно це наразі не підтверджували.

• Чи справді саме до Криму полетіли перші українські ракети «Фламінго»?
• Чи допоможуть вони звільнити півострів?
• Яку стратегію використовують Сили оборони України, плануючи удари та як це впливає на військовий потенціал російської армії?

Про це ведуча Радіо Крим.Реалії поговорила з Павлом Нарожним, військовим експертом і засновником благодійної організації «Реактивна пошта», а також із Павлом Лакійчуком, керівником програм безпеки Центру глобалістики «Стратегія XXI».

Що відомо про нові українські ракети «Фламінго»? 

«Фламінго» та їхній потенціал

Військовий експерт і засновник благодійної організації «Реактивна пошта» Павло Нарожний зазначив, що поява далекобійних ракет може відіграти ключову роль у війні. За його словами, важлива не лише дальність – до 3000 кілометрів – а й кількість таких ракет.

«По-перше, ми побачили тільки, ймовірно, запуск трьох ракет, а справді серйозний вплив на перебіг бойових дій можуть мати десятки, якщо не сотні ракет, які ми запускатимемо не по прикордонниках, а по об'єктах, розташованих глибоко в тилу Росії», – сказав Павло Нарожний.

Він наголосив, що на відміну від дронів з обмеженою бойовою частиною, нові ракети здатні вражати об'єкти військово-промислового комплексу Росії та критичну інфраструктуру.

«Якщо ми матимемо достатню кількість, а йдеться про сотні штук, які нам потрібні, та якщо ці ракети справді проходитимуть через російську ППО, вони зможуть дійсно вплинути на перебіг бойових дій», – зазначив експерт.

Нарожний додав, що головною ціллю застосування «Фламінго» можуть стати об'єкти ВПК, нафтопереробні заводи, газова та нафтова інфраструктура у глибині Росії.

Чому перший удар по Криму?

За словами Павла Нарожного, вибір цілей у Криму пояснюється необхідністю моніторингу перших випробувань і точності влучань.

«Ми бачимо перший удар. Якщо вірити цій інформації, дві ракети влучили в ціль, а одна – ні. Йдеться про перші тести, випробування. І чому ця ціль біля Армянська? Вона дуже близько до території, яку контролюють Збройні сили України, і ми можемо промоніторити результат», – сказав експерт.

Він пояснив, що удари по віддалених об'єктах, наприклад, по «Уралвагонзаводу», було б складно верифікувати – супутникова розвідка не завжди дає точну інформацію через погодні умови. У Криму ж можна отримати оперативні фото та відео підтвердження.

Можливість ударів по Керченському мосту

Відповідаючи на питання щодо перспектив застосування «Фламінго» для деокупації півострова, Павло Нарожний зазначив, що йтись може насамперед про руйнування логістичних вузлів.

«Знищити Керченський (Кримський) міст цими ракетами абсолютно реально. Ми можемо сказати, що можемо знищити, наприклад, 10 прольотів. Тобто в кожен проліт прилітає таким «Фламінго», і такі руйнування можуть бути критичними для путінського мосту», – сказав Нарожний.

Він наголосив, що опори мосту спочатку розраховані на значні навантаження і повністю зруйнувати їх складно. Проте удари по прольотах і логістичних центрах можуть порушити постачання російської армії у Криму та на півдні України.

Удари по об'єктах у Криму

Загалом останній тиждень літа виявився в окупованому Криму вибухонебезпечним – українські атаки на російські військові об'єкти відбувалися щодня. Вночі 27 серпня вибухи лунали в районі аеродрому «Саки» в Новофедорівці, а також аеродрому «Бельбек» та мису Фіолент у Севастополі.

Головне управління розвідки Міноборони України повідомило, що 28 серпня у Темрюцькій затоці Азовського моря бійці спецпідрозділу «Примари» ударом повітряного дрону пошкодили корабельну РЛС малого ракетного корабля проєкту «Буян-М», а спецназівці департаменту активних дій ГУР атакували борт цього носія «Калібрів».

Цього ж дня спецназівці ГУР атакували російський радіолокаційний комплекс зі складу ЗРК С-400 «Тріумф». Українські атаки продовжувалися й наступними днями.

31 серпня в ГУР повідомили про знищення у Криму важливих елементів російської системи ППО та спостереження (серед них, зокрема, радіолокаційний комплекс «Утьос-Т», радіотелескоп РТ-70, комплекс ГЛОНАСС у куполі та інші об'єкти).

Також українська розвідка заявила, що дрони атакували російську авіабазу у Гвардійському, неподалік Сімферополя – уражені два вертольоти Мі-8. А в бухті Севастополя знищено буксир БУК-2190.

Крім того, українські військові в ніч проти 30 серпня знищили РЛС комплексу С-300 на військовому аеродромі «Саки», повідомила пресслужба Сил спеціальних операцій ЗСУ.

Керівник програми безпеки Центру глобалістики «Стратегія XXI» Павло Лакійчук зазначив, що удари по військових об'єктах у Криму мають стратегічне значення.

«Де втрати у супротивника, там і успіхи в нас. Звісно, є тут знакові ураження. Наприклад, третій майданчик під Євпаторією. Це не просто удари по російських аерокосмічних силах, а це удари по складовій російській ядерній тріаді», – сказав Павло Лакійчук.

За його словами, знищення систем протиповітряної оборони та аеродромів у Криму відкриває шлях для застосування далекобійних засобів ураження по території Росії.

«Це фактично перший рубіж протиповітряної оборони на півдні. Коли наші сили вражають російський аеродром або майданчики зенітно-ракетних дивізіонів, то наші захисники починають пробивати російську ППО. Для того, щоб наші дальні засоби змогли досягти своєї цілі вже в глибині Росії», – зазначив експерт.

Крим як «тестовий майданчик»

Лакійчук наголосив, що російські військові об'єкти у Криму стали своєрідним майданчиком для відпрацювання комбінованих атак.

«Удари по Криму – вони зараз, можна сказати, такі тестові. Російські військові об'єкти у Криму є такими тестовими майданчиками для різноманітних засобів ураження. Для відпрацювання тактики дипстрайків», – сказав він.

За словами експерта, атаки проводяться комплексно: застосовуються і дрони, і ракети різних типів, що дозволяє перевантажувати системи ППО Росії.

«Головна не кількість, а різні формати. Швидкість, тихохідні, великі, малі. І коли їх багато, фактично і у людей, і в апаратури, яка аналізує, дах їде», – наголосив Лакійчук.

Він додав, що такі удари не лише послаблюють військовий потенціал Росії, а й змушують її перекидати засоби ППО в Крим із регіонів Росії, послаблюючи оборону країни на інших напрямках. З 2022 року територію окупованого Криму регулярно атакують українські безпілотники та ракети. У більшості випадків Міноборони Росії або російська влада не підтверджують влучання по військових об'єктах, навіть якщо цю інформацію вдається верифікувати.

Роман Спірідонов, Олена Бадюк, «Крим.Реалії»