Найбільший інцидент на сході НАТО за останні роки: атака російських дронів на Польщуфото: gettyimagesУ ніч на 10 вересня Росія вкотре атакувала дронами Україну, проте цього разу близько 20 із них — вперше так масово — порушили повітряний простір Польщі. Частини дронів залетіла з території Білорусі.Оперативне командування Збройних Сил Польщі приводило засоби повітряної оборони та авіацію у стан найвищої готовності, також залучалися натівські військові літаки. Частину дронів авіації вдалося збити. Однак така хвиля безпілотників у Польщі виглядає суттєвою ескалацією порівняно з інцидентом у серпні, коли одиночний БПЛА розбився за 100 кілометрів від Варшави.Прем'єр Польщі Дональд Туск назвав атаку провокацією і додав, що це "важливий урок" для всіх. "Ми готові відбивати подібні провокації та атаки. Ми добре підготовлені. Наразі можу сказати, що наші військові та союзники успішно склали цей перший іспит. Процедури, підготовлені на такий випадок, працюють", – казав Туск одразу після інциценту.Проте запитання ефективності збиття дронів дорогими ракетами залишилося на той момент відкритим. Адже, як зазначав польський експерт порталу Defence24 Максиміліан Дура, закликаючи розробити адекватні засоби захисту, це "не дрон, який вартий наших протиповітряних ракет".Власне досвід відповідних засобів захисту має Україна. І одразу ж після інциденту президент Володимир Зеленський заявив про готовність України допомогти Варшаві в розбудові системи оповіщення та захисту від таких викликів."Україна готова допомогти Польщі розбудувати належну систему оповіщення та захисту від таких російських викликів. Очевидно, що російська агресія є загрозою для кожної незалежної нації в нашому регіоні. І відповідно, тільки спільні та скоординовані дії можуть гарантувати надійну безпеку", – підкреслив Зеленський.Реакція НАТО: консультації та посилення безпекиМарк Рютте, фото: gettyimageНа тлі внутрішніх обговорень і консультацій Польща офіційно звернулась до НАТО щодо активації Статті 4 Північноатлантичного договору. Вона передбачає, що будь-яка держава-член Альянсу може ініціювати консультації з іншими членами альянсу, якщо вважає, що її територіальна цілісність, політична незалежність або безпека перебувають під загрозою. Проте стаття не зобов'язує інші країни-учасниці вступати у військовий конфлікт, йдеться лише про обговорення ситуації та пошук спільних рішень, які приймаються шляхом консенсусу.Такий варіант розвитку подій в Альянсі визнали прийнятним і активували статтю. В рамках процедури одразу ж відбулися перші консультації. І, як відзначив у коментарі Еспресо політолог Вадим Денисенко, очікувати більш глобальних дій наразі не варто. "Якщо хтось очікував, що Польща чи будь-яка інша країна одразу оголосить Росії війну, то глибоко помилявся. Подібних кроків не планувалося і не планується. Натомість наступні кроки будуть передовсім пов'язані з тим, що все ж таки натівські генерали усвідомлять своє невміння збивати навіть шахеди. І робитимуть певні висновки з цього. Якщо ж говорити про те, чи хтось планує зараз застосовувати п'яту статтю НАТО – це міфологія. Нічого такого зараз не буде", – зауважив експерт.Разом із тим влада Польщі гучно заявила про те, що ця атака точно не є випадковістю, а отже потребує скоординованих дій та посилення захисту. Під час візиту 12 вересня до Києва міністр закордонних справ Польщі Радислав Сікорський заявив, що Польща вже ввела обмеження на пересування російських дипломатів, дозволяючи їм перебувати лише в межах Мазовецького воєводства. А заразом закликав й інші країни ЄС обмежити пересування російських дипломатів у межах Шенгенської зони, аргументуючи це тим, що багато з них, ймовірно, виконують завдання, які не відповідають їхньому дипломатичному статусу.Тоді ж генеральний секретар НАТО Марк Рютте оголосив про запуск операції "Східний вартовий" для посилення оборони східного кордону Європи після вторгнення російських дронів у повітряний простір Польщі. Операція передбачає комплексне використання повітряних і наземних засобів для контролю та захисту східного флангу Європи. Участь у місії вже підтвердили Данія, Франція, Велика Британія та Німеччина, а інші країни-члени альянсу також планують долучитися.Верховний головнокомандувач НАТО Алексей Гринкевич своєю чергою пообіцяв, що НАТО захищатиме кожен сантиметр території альянсу.Перевірка меж чи спроба посіяти розбрат: чи досягла Росія своєї мети атакою дронів на Польщуфото: відкриті джерелаРосійська атака дронами на Польщу стала тестом для НАТО. На думку Вадима Денисенка, росіяни запустили фактично "пробну кулю", адже це був доволі легкий сценарій атаки, аби перевірити реакцію союзників. Але результати для них виявилися далекими від очікуваних."Прогнозувати розвиток подій зараз складно, однак наземних операцій у найближчій перспективі Росія дозволити собі не може і не збирається. Вона до цього просто не готова. Максимум – це те, що росіяни можуть повторювати подібні провокації", – зазначає політолог.Ба більше, як підкреслює Денисенко, цією атакою в Польщі Кремль фактично "вистрелив собі в ногу". Адже країни НАТО отримали ще один сигнал, що мають приділяти більше уваги власній безпеці. Окрім того, головне завдання Москви – спровокувати внутрішні суперечності в Польщі та розкол у НАТО, заклики зменшити підтримку України на користь самозахисту – так і не було виконане. "З однієї сторони, країни НАТО так чи інакше почали розуміти, що треба трохи більше займатися власною безпекою, а з іншої – ключове завдання, яке Росія ставила перед собою, – створити внутрішню колізію в Польщі, створити крики в країнах НАТО про те, що треба припиняти допомогу Україні, бо треба допомагати самим собі – цієї своєї головної цілі вони не досягли", – переконаний експерт.Тим часом голова правління Українського кризового медіацентру, надзвичайний і повноважний посол України, дипломат Валерій Чалий висловив думку в етері Еспресо про те, що російські дрони у повітряному просторі Польщі – це перша частина реальних дій у напрямі атаки на країни НАТО та ЄС. І РФ схильна до масштабування цієї операції."Це спеціальна комбінована операція, яка була частково військовою, частково інформаційно-психологічною. Мені здається, інформаційно-психологічного елементу тут було набагато більше. Спроби протестувати здатність систем ППО та засобів контролю вже були раніше, тому росіяни загалом картину знають. А для того, щоб її протестувати в режимі адекватному загрозам, потрібно зробити масовану атаку. Я впевнений, що це не тест і не провокація, а це вже перша частина реальних дій у напрямі атаки на країни НАТО та ЄС", – зауважив дипломат.За словами Чалого, така ситуація була і в Україні, тоді називали це гібридною атакою. На його думку, наступний крок після того, як росіяни побачать та оцінять результат із прольотом дронів на Польщу, будуть дії. РФ буде схильна до масштабування цієї операції, діятимуть своїм підходом – прикрити попередні захоплення наступною ескалацією. І тут варто нагадати, що спочатку була анексія Криму, яку прикрили захопленням Донбасу, потім – широкомасштабним вторгнення."А зараз, коли росіяни загрузли у своїй літній кампанії, то треба підіймати градус або повною мобілізацією у РФ, або гібридними способами з включенням конкретного елементу на країни НАТО. Мій прогноз  – наступні дії будуть і вони будуть проти країн НАТО", - резюмував експерт.