Історія закупівель мультимедійних систем для Нової української школи поступово перетворюється на підручник за корупційними схемами. Журналісти УНІАН з'ясували, що державні тендери давно обслуговують обмежене коло компаній та ФОП, які роками використовують налагоджений алгоритм для викачування бюджетних коштів.

Відповідно до умов договору, постачальник мав передати комплекти мультимедійного обладнання до 8 серпня 2025 року . Логічно: вже з початком навчального року техніка мала працювати у школах. Тендер пройшов, було визначено переможця, підписано контракт. Однак до встановленої дати до навчальних закладів не надійшов жодного комплекту.

За кілька днів до закінчення терміну Млинівська селищна рада та переможець тендеру – ТОВ «Інтерактивні системи навчання» – підписали додаткову угоду, продовживши постачання до 30 вересня 2025 року. Таким чином, діти знову залишилися без обіцяного обладнання, хоч на календарі вже новий навчальний рік.

Чому ж поставки виявилися неможливими? Журналістське розслідування показує, що справа не лише у бюрократії. У компанії просто немає необхідного обладнання. Більше того, вона не має і виробничих потужностей для його виготовлення. За документами "завод" фірми розташований у Вишневому Київській області. Насправді ж це звичайне котеджне селище. Очевидно, що на кількох сотнях квадратних метрів котеджів неможливо розмістити промислове виробництво з ангаром чи цехами.

Компанія ТОВ «Інтерактивні системи навчання» (ІДН, ЄДРПОУ 42216158). Тільки у 2024 році вона отримала замовлень на суму понад 367 млн. грн., з яких близько 157 млн. грн. — бюджетні гроші. При цьому в штаті числиться лише п'ять співробітників. 2025-го тактика змінилася: тендери розподіляються між «своїми» ФОП та фірмами, які створюють видимість конкуренції.

Схема працює так:

1. Замовник формулює надмірні вимоги (наприклад, специфічна банківська гарантія або регулярні зміни у назві предмета закупівлі), що відсіває частину потенційних учасників.
2. Дві пов'язані компанії імітують боротьбу, пропонуючи майже однакову мінімальну ціну.
3. Переможець зненацька відмовляється підписувати договір.
4. Виникає формальний привід скасувати тендер через відсутність відповідних пропозицій. Після цього замовник переходить на переговорну процедуру, де контракт отримує "правильна" компанія.

Так працює механізм штучної конкуренції, що дозволяє потрібним структурам брати державні замовлення за максимально вигідними умовами.

Журналісти пов'язують цю «піраміду» із заступником міністра освіти Дмитром Завгороднім, раніше пов'язаним із керівництвом ІСН. Саме завдяки такому заступництва компанії без досвіду змогли отримати доступ до Prozorro Market і навіть стали резидентами Дія City.

У 2025 році на освіту та сектор «Захист України» виділено 2,8 млрд грн. Проте значна частина цих коштів замість закупівлі обладнання для шкіл осідає у кишенях вузької групи підрядників. Внаслідок цього діти змушені чекати, а бюджетні гроші працюють не на освіту, а на корупційні схеми.