У відповідь на вторгнення російських військових безпілотників у повітряний простір Польщі НАТО запускає масштабну операцію Східний вартовий (Eastern Sentry). В операції братимуть участь збройні сили Данії, Німеччини, Франції, Великої Британії та інших.

Суть операції

Особливу увагу сили Альянсу звертатимуть на безпілотні літальні апарати, однак операція проводитиметься не лише в повітрі, а й на землі.

Раніше у 2025 році НАТО запустило морську операцію Балтійський страж (Baltic Sentry).

Операція вже почалася, однак розгортання додаткових сил займе деякий час.

“”Східний вартовий“, як я його собі уявляю, охоплюватиме весь східний фланг Альянсу від крайнього півночі до Чорного та Середземного морів, де б ми не зіткнулися з загрозою з боку Росії. І, слідуючи прикладу “Балтійського стража“, буде застосовуватися та сама логіка цієї діяльності з підтримання пильності, і на східному фланзі ми постійно коригуватимемо і змінюватимемо нашу позицію таким чином, щоб застати противника зненацька, але також реагувати на конкретні загрози у міру їх виникнення”, — сказав Верховний головнокомандувач Об’єднаними збройними силами НАТО в Європі генерал Алексус Гринкевич.

Рютте сказав, що падіння російських дронів у Польщі "не було поодиноким випадком", нагадавши про подібні інциденти в Румунії, Естонії, Латвії та Литві.

Він також розкритикував Росію за безвідповідальні дії "вздовж нашого східного флангу", назвавши їх "небезпечними та неприйнятними".

Вчаться збивати дрони 

Гринкевич назвав "успішною" операцію зі збиття російських дронів, які порушили повітряний простір Польщі.

Гринкевича попросили прокоментувати критику операції НАТО в Польщі, якій вдалося збити невеликий відсоток дронів порівняно з українськими військами.

"Я справді вважаю, що це була досить успішна операція – перехоплення дронів, яке ми здійснили за допомогою нідерландських F-35 та інших засобів, які цьому сприяли", – сказав він.

Топкомандувач НАТО додав, що ця операція, як і інші подібні ситуації, дозволяє знайти шляхи посилення ефективності сил Альянсу в майбутньому.

"На мою думку, масштаб порушення (повітряного простору) кілька днів тому був, очевидно, більшим, ніж попередні. Тому залучення додаткових ресурсів, що стосуються цієї проблеми, допоможе нам це вирішити", – сказав Гринкевич.

Він також сказав, що не хоче, щоб військові НАТО "думали про те, скільки коштує їхня зброя – я хочу, щоб вони думали про захист своїх громадян".

За словами Гринкевича, пропозиція ЄС створити "стіну дронів" у значній мірі відповідає "деяким нашим міркуванням щодо зміцнення нашого східного флангу на землі та в повітрі".

"Я нещодавно повернувся з країн Балтії і можу сказати, що багато держав інвестують у технології, беручи приклад з України щодо того, які датчики і які види зброї, кінетичної та некінетичної, можуть бути ефективними", – додав він.

Генерал додав, що інтеграція таких засобів у щоденні заходи стримування та в регіональні плани НАТО "однозначно буде тим, що ми прагнемо робити надалі".

Пропозиція Зеленського 

Володимир Зеленський вважає, що у НАТО є можливість ефективної відповіді на російську дронову атаку в такій формі, яка не означатиме участі Альянсу у війні.

Президент України висловив упевненість, що атака Росії мала на меті протестувати і зсунути червоні лінії з боку Заходу та НАТО.

"Ми всі розуміємо, для чого він це робить. Перевіряє градус. Мовляв, трохи ізоляція пройшла – а можна ще так зробити? Можна", – заявив він.

Зеленський погодився з тим, що члени НАТО уникають і мають підстави уникати такої відповіді, яка втягне Альянс у війну. Крім того, існують сценарії, які є безпечними для НАТО в цьому сенсі, але ефективними.

"Потрібні сильні відповіді. Наприклад – ми дамо Україні ту зброю, якої у України ніколи не було. І ця зброя долетить – не по дронах, а по заводах, які виробляють ці дрони. І це не про НАТО, це про Україну", – заявив він.

Також Володимир Зеленський вважає недостатніми зусилля країн Заходу щодо обмеження експорту до Росії продукції, яка використовується РФ як компоненти для виробництва ракет або іншої сучасної зброї.