Вперше за час великої війни Росія здійснила масований дроновий наліт на Польщу - країну-члена НАТО. Але початку Третьої світової чекати не варто.

РБК-Україна аналізує, що стоїть за діями Кремля, чому це відбулося саме зараз та як може відреагувати НАТО.

Головне:

• Яка мета російської атаки на Польщу? 
• Як атака пов'язана зі спробами мирних переговорів?
• Які варіанти реакції є в розпорядженні НАТО?

Хоча російська атака на Польщу мала обмежений характер - чотири дрони були збиті польською та натівською ППО, а інші пошкодили лише один будинок та припарковану поруч автівку, наслідки від неї в інформаційній сфері є куди більшими. Ймовірно, саме на це Кремль і робив ставку. За словами радника голови ОП України Михайла Подоляка, Росія навмисно, продумано і з конкретними намірами атакувала Польщу.

"Це, поза сумнівом, цілком свідома стратегія. Щоб протестувати "систему можливих відповідей Заходу" та довести, що її немає. Щоб шокувати європейських партнерів України, налякати їх і вивести з алгоритмів підтримки..." - написав радник глави ОП.

Разом з тим, існують й інші причини таких дій з боку Росії. Вони стосуються дещо ширшого контексту, а саме переговорів про закінчення російсько-української війни. Мова йде про "ескалацію для деескалації". 

"Таким чином Путін, мені здається, буде тиснути в тому числі і на Трампа, "продавати повітря", мовляв, ми готові піти на деескалацію (після цього удару) у відповідь на певні поступки і по українському питанню тощо", - сказав РБК-Україна виконавчий директор центру прикладних політичних досліджень "Пента" Олександр Леонов.

Ще один вимір цієї історії - намагання Росії уникнути санкцій з боку США. Дональд Трамп досі не наважувався їх запровадити, але така перспектива виглядала все більш реальною, вважає Леонов. Цими днями у Вашингтоні перебуває посланець Євросоюзу з питань санкцій Девід О'Салліван разом із групою експертів. 

"Зараз тривають переговори про санкції щодо Росії. Попередні варіанти, які спрацювали на затягування часу: зустрічі з Трампом і телефонні розмови, навряд чи втретє зіграють, бо Європа вже ставить інші умови. І тепер Путін буде пробувати залякати Захід знову для того, щоб вийти на якісь прийнятні для нього варіанти розмови", - зауважив Леонов.

А як бонус, Росія уже намагається додатково покачати антиукраїнські настрої в Польщі, мовляв, чому Київ не збив дрони над власною територією. Відповідні меседжі уже з'являються у польському сегменті соцмереж. 

Очевидно, що ця атака Росії є занадто дрібною, аби Польща та інші члени НАТО визнали її нападом. І з військової, і з політичної точки зору, адже у випадку визнання нападу буде потрібна відповідна реакція, чого у головних столицях Альянсу хотіли б уникнути. 

У НАТО поки не дали чіткої оцінки інциденту. Речниця Альянсу Елісон Харт у короткому коментарі уникла прямої згадки Росії, лише заявивши, що численні безпілотники увійшли в повітряний простір Польщі.

"Генсек Альянсу перебуває на зв’язку з польським керівництвом, а НАТО тісно консультується з Польщею", - написала Харт у соцмережі Х.

Крім того, ключовою буде позиція США. Перша реакція від американських посадовців є скупою. Держсекретар США Марко Рубіо лише підтвердив, що його поінформували про ситуацію, а сам президент Трамп взагалі не відповів на запитання журналістів, коли його намагалися про це запитати, під ніч за американським часом. 

Наслідки дронової атаки по Польщі (фото: polsatnews.pl)

Поки що прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск звернувся до союзників по НАТО для консультацій відповідно до статті 4 Північноатлантичного договору. Ця стаття передбачає чіткі обов’язкові консультації за вимогою будь-якої держави-члена Альянсу, яка вважає, що її територіальній цілісності, політичній незалежності або безпеці загрожує небезпека. 

Цим Польща та НАТО можуть скористатися без ризику бути реально втягнутими у війну з Росією. Водночас такий крок все-таки матиме практичні наслідки, зазначив Олександр Леонов.

"Четверта стаття говорить про фактично передвоєнний стан і про початок консультацій і дій щодо підготовки до можливого вторгнення. Фактично, таким чином НАТО проходить всі попередні рішення, в тому числі і щодо направлення військ ще до початку самого акту агресії. І вже фактично демонструє, що повністю готова до будь-якого розвитку подій", - сказав експерт.

Для України були б бажаними й інші кроки Альянсу у відповідь на дії Росії. Так, глава МЗС Андрій Сибіга закликав Захід ухвалити рішення про застосування засобів ППО сусідніх країн для збиття цілей ще над Україною заради колективної безпеки. Втім, такий крок вимагатиме ще більшої рішучості від лідерів НАТО. Чи є вона в реальності, стане зрозуміло вже невдовзі.

Головне про нічну російську атаку на Україну та Польщу читайте за цим посиланням.