Нещодавно президент Польщі Кароль Навроцький під час зустрічі з президентом Литви Гітанасом Науседою висловився про різні з ним погляди щодо членства України в ЄС. І це попри те, що Україна запропонувала формулу примирення з приводу Волинської трагедії, яка має повернути країни на шлях порозуміння та примирення. Чого чекати далі?

Позиція Навроцького щодо вступу України до ЄС

З приходом до влади у Польщі Кароля Навроцького стосунки між Польщею та Україною погіршились. І це стосується не лише відносин між державами, але й ставлення поляків до українців. За даними опитувань, частка поляків із негативним ставленням до українців зросла з 14% у 2023 р. до 24% у 2025 р. Саме завдяки зростанню таких настроїв Навроцький і став президентом. Він вдало розіграв антиукраїнську карту на виборах.

Нещодавно президент Польщі Кароль Навроцький у Вільнюсі висловив розбіжності з президентом Литви Гітанасом Науседою щодо інтеграції України до ЄС. Так, за його словами, у нього з президентом Литви дещо різні погляди на інтеграцію України в ЄС.

Нагадаємо, Науседа неодноразово виступав із закликом визначити 1 січня 2030 р. як чітку дату вступу України до ЄС.

Своєю чергою Навроцький сказав, що він проти безумовного вступу України до ЄС.

“Наразі не час серйозно обговорювати вступ України до ЄС. ЄС для України є дуже віддаленою перспективою. Я, звісно, ​​проти беззаперечного вступу України до ЄС. Мизнаємо, що процеси вступу обох наших країн тривали багато років, і багато чого потрібно було врахувати, зокрема вплив на економічний та бізнес-сектори”, - сказав Навроцький.

Він вважає, що нинішня дискусія про членство України в ЄС є передчасною і, як президент Польщі не бере участі в таких обговореннях.

Водночас, на його думку, сенс існування Польщі та майбутнє України пов'язані із західною цивілізацією. Він каже, що це відповідає інтересам Польщі та всієї Європи, щоб Україна була частиною західного світу, а не пострадянської російської цивілізації.

Проти членства в НАТО

Вступ до НАТО Навроцький наразі взагалі вважає неможливим.

“Я вважаю, що країна, яка перебуває у стані війни, не може вступити до НАТО, оскільки це означало б, що і Польща, і Литва теж перебуватимуть у стані війни, тому цю дискусію слід відкласти. Це просто неможливо.”,- сказав він.

Крім того, Навроцький раніше публічно заявляв, що не бачить Україну в НАТО, доки не буде розв'язане питання “цивілізаційного”характеру, зокрема щодо “Волинської трагедії’ (1942–1944). Він вважає, що країна, яка не може взяти на себе відповідальність за “жорстокий злочин”, не може бути частиною міжнародного альянсу.

На слова президента Польщі, вже є реакція Міністерства закордонних справ України. Там заявили, що членство України в альянсах є запорукою безпеки для всієї Європи та євроатлантичної спільноти. У відомстві наголосили, що ця позиція отримала підтвердження як у рішеннях НАТО і ЄС, так і у численних заявах лідерів країн-партнерів, зокрема Польщі.

“Переконані, що обговорення майбутнього членства України в НАТО та ЄС не є передчасним. Навпаки, воно стратегічно необхідне у контексті триваючої агресії РФ проти України та всієї європейської системи безпеки”, – йдеться у заяві МЗС України.

Заблокував гроші для українців

Ще одним проявом неприязні до українців з боку нового президента Польщі є те, що він нещодавно наклав вето на законопроєкт щодо допомоги українцям за програмою “800+”. Вона гарантувала щомісячну виплату у розмірі 800 злотих (приблизно 9 тис. грн) на кожну дитину віком до 18 років. Виплати були доступні для батьків усіх українських дітей, які мешкають у Польщі, незалежно від того, чи вони працевлаштовані у Польщі.

Своє рішення глава держави пояснив тим, що запропоновані зміни не відповідають очікуванням польського суспільства.

Тепер, якщо польський парламент не скасує це рішення, виплати на дітей, а також безплатна державна медицина стануть недоступними для українців, які не працюють в Польщі.

Замість проєкту Туска Навроцький запропонував свій законопроєкт.

У ньому, він зокрема пропонує, збільшення терміну очікування громадянства Польщі та посилення кари за нелегальний перетин кордону.

Захист польських аграріїв

Навроцький вважає, що польські фермери не повинні страждати від “нечесної конкуренції” з боку українських сільськогосподарських продуктів. Він підкреслює, що його головне завдання як президента – “дбати про поляків”.

Президент Польщі вже підписав проєкт закону під назвою “Захист польського села”, який, серед іншого, передбачає подовження мораторію на продаж державної землі іноземцям. За його словами, це має захистити польський ринок від “заливання”його українськими продуктами.

Також Навроцький виступає проти угоди між ЄС та Україною. Він стверджує, що ці норми загрожують польському сільському господарству і необхідно “змінити ЄС”, щоб він працював в інтересах Польщі.

Його позиція розглядається як відповідь на протести польських фермерів та спроба здобути їхню підтримку. Експерти кажуть, що це частина “двовекторної” політики: з одного боку, підтримка України у війні з Росією, а з іншого – жорстка позиція щодо захисту внутрішніх економічних інтересів Польщі.

Волинська трагедія камінь спотикання

Україна робить кроки на зустріч Польщі у питанні Волинської трагедії. Зокрема, заступниця голови Верховної Ради України Олена Кондратюк нещодавно озвучила формулу, яка має повернути Україну і Польщу на шлях порозуміння та примирення.

Вона акцентувала, що Волинська трагедія – спільний біль і трагедія обох народів України та Польщі, у цьому протистоянні постраждали, як українці, так і поляки.

“Пробачаємо і просимо пробачення – саме ця формула, яку завжди обстоювали президенти України та Польщі, має повернути нас на шлях порозуміння та примирення”, – переконана Кондратюк.

Вона озвучила цю формулу під час церемонії перепоховання 42 останків, ексгумованих на території колишнього села Пужники (Тернопільщина).

За її словами, Україна пішла назустріч Польщі та дозволила ексгумаційні роботи в Пужниках та інших місцевостях, навіть у дуже важких умовах російської агресії і терору проти цивільного населення. Україна пішла назустріч Польщі – не заради політики, а з гуманістичних та християнських міркувань.

Своєю чергою кроків назустріч зі свого боку в цьому питанні Польща не робить. Навпаки, намагається загострити ситуацію.

Наприкінці серпня Навроцький заявив, що ініціює внесення змін до Кримінального кодексу, аби “бандерівські символи” прирівняти до нацистської та комуністичної символіки.

Як він каже, законопроєкт містить принцип “стоп бандеризму”. Хоча Навроцький не уточнив, що саме означає поняття “бандерівські символи”, може йтися про символіку ОУН-УПА.

На думку викладача університету Лазарського у Варшаві Міхала Кузя,якщо країни хочуть більшого зближення, і щоб політика мала вимір тіснішої польсько-української співпраці, тоді вони повинні розв'язати питання проведення ексгумацій взаємовигідним чином.

В іншому випадку, за його словами, новий президент Польщі продовжуватиме підтримувати незалежність України, але більше нічого не відбуватиметься.

“Це буде прохолодна дружба або шлюб за розрахунком, але без будь-якої глибшої співпраці, глибшого взаєморозуміння”, - резюмував польський експерт.

Але наразі ми бачимо, що Україна йде назустріч Польщі у питанні ексгумації, а стосунки між країнами не покращуються.

Вікторія Хаджирадєва