Ці інциденти, що стосуються переважно країн східного флангу НАТО, зокрема Польщі, Литви, Латвії, Естонії та Румунії, кожного разу викликають серйозне занепокоєння щодо безпеки Альянсу через його низьку реакцію на ці провокації. Скільки таких цілей фіксували та чому їх не збивають, більше розповість Еспресо.Огляд інцидентів: Польща та Румунія найбільшеелемент російського дрона, що впав і вибухнув у Польщі 20 серпня, фото: Monitor Konfliktów Тож з початку війни зафіксовано десятки випадків порушення повітряного простору країн НАТО. Найчастіше це відбувалося через атаки Росії на українські об’єкти, розташовані поблизу кордонів країн Альянсу, таких як порти на Дунаї (Ізмаїл, Рені, Кілія). Основними засобами, що потрапляли на територію НАТО, були ірано-російські дрони типу Shahed (чи російські аналоги "Герань-2"), крилаті ракети, а також розвідувальні БПЛА типу "Орлан-10", також аеростати.Польща, як одна з країн, що межує з Україною та Білоруссю, неодноразово стикалася з порушеннями свого повітряного простору, однак крім підняття авіації, нічого не робила. Згадаємо ключові інциденти.15 листопада 2022 року: Вибух у селі Переводів поблизу кордону, двоє загиблих. Спочатку повідомляли про російську ракету, котра вдарила по зерносховищу, пізніші, аж за рік розслідування, польські експерти повідомили, що, ймовірно, все ж це була українська зенітна ракета, яка випадково потрапили туди під час відбиття російської атаки. Однак у 2024 році розслідування припинили, через "відсутність співпраці" з боку України, як писали в польських медіа. 29 грудня 2023 року: Російська ракета увійшла в повітряний простір Польщі на 20 км під час масованої атаки на Україну, після чого зникла з радарів. Польські ВПС підняли винищувачі F-16, але ракету не збили. Ракета впала поблизу міста Вожучин-Цукровня (Томашівський повіт). Це офіційно підтвердило Оперативне командування Війська Польського.26 серпня 2024 року: Польська армія повідомила, що під час російського удару один безпілотник, ймовірно, увійшов у повітряний простір Польщі (перевіряли можливе падіння на території). "На жаль, через погодні умови, що склалися, його неможливо було чітко ідентифікувати, що завадило прийняти рішення про його збиття", - пояснили поляки свою бездіяльність стосовно інциденту. 20 серпня 2025 року: Напевно, найбільш показовий за проникненням інцидент стався у серпні цього року, коли російський безпілотник впав і вибухнув, утворивши вирву у кукурудзяному полі за 50 км від польського міста Люблін та за 70 км від Варшави. Від кордону він пролетів 100 км! Міністр оборони країни також підтвердив, що це був російський безпілотник. Цього разу польське командування сказало, що не збило дрона, бо зараз є "дискусії про мир", тому це лише провокація."Ми маємо справу з цим у вирішальний момент, коли тривають дискусії про мир, коли є надія, що ця війна (...) має шанс закінчитися", – зазначив віцепрем'єр-міністр і міністр національної оборони Владислав Косіняк-Камиш.6 та 8 вересня 2025 року: У селі Майдан-Селець, що в Люблінському воєводстві розбився невідомий обʼєкт. За інформацією польських військових, ймовірно, це був контрабандний дрон. А вже за два дні поблизу кордону з Білоруссю (за кілька сотень метрів) у Тересполі виявили уламки ще одного безпілотника. Цей дрон мав написи на кирилиці. За інформацією польських медіа, українська сторона повідомила Польщу про цей безпілотник, який перетнув кордон, однак знову якоїсь реакції не було. зафіксований уркраїнською ППО російський дрон, що проник в Польщу нещодавно, фото: ППО Радар - телеграм Ще більша кількість інцидентів зафіксована у Румунії через близькість до українських портів на Дунаї. Розвідувальні дрони у Румунії фіксували ще на початку повномасштабні війни, наприклад, в березні 2022 року виявили "Орлан-10", який на 100 км залетів в країну. Потім були і аеростати, які "тестували" ППО країни.Натомість перший випадок появи бойових дронів зафіксували 3 серпня 2023 року, тоді російські дрони типу Shahed пролітали над прикордонними селами, викликаючи паніку серед місцевих жителів. Нібито один впав у румунському лісі, але його так і не знайшли. Тоді командування Румунії казало, що загрози для румунів немає, попри небезпечні літаючі об’єкти над їх будинками. Після цього більше десятка дронів пролітали чи падали в Румунії і це лише офіційно.А до цього ще 10 лютого 2023 року з Чорного моря російські крилаті ракети "Калібр" порушували повітряний простір Молдови та Румунії. Однак румуни "не помітили" жодних ракет. Подібна історія сталася 25 грудня 2024 року."Щоб їх збити, нам доведеться відкрити вогонь над українською територією, а я вважаю, що це поки що не дозволено. Я не чув про жодне рішення з цього питання", – сказав минулого року прем'єр Румунії Марсель Чолаку, коментуючи ситуацію з російськими безпілотниками, фрагменти яких були знову знайдені на території Румунії.Місце падіння одного з російських ударних безпілотників Shahed-136/Герань-2 у Румунії. 25 липня 2024, фото: G4Media У травні 2025 року в Румунії набув чинності закон, який дозволяє Збройним силам збивати ворожі дрони та проводити військові операції в мирний час, усуваючи попередню законодавчу прогалину. Сили НАТО також можуть брати участь у захисті повітряного простору країни в рамках колективної оборони. Але наразі не повідомлялося, що румуни збили хоч один дрон. Як відзначив авіаційний експерт Констянтин Криволап "24 каналу", ці зміни у законодавстві, які дозволили збивати дрони румунам, дали позитивний ефект, бо з того часу не фіксуються російські дрони в Румунії. Та варто підкреслити, що загалом ситуація із проникненням російських повітряних цілей на території країн НАТО зросла цього року. Що може бути тривожним сигналом для безпеки Альянсу. Адже це означає, що РФ використовує все складніші маршрути, обходячи  українську ППО, що призводило до їх появи зараз у Польщі, а раніше у Румунії.У країнах Балтії дрони є частиною гібридної війниКраїни Балтії (Литва, Латвія, Естонія) також зазнавали частих порушень свого повітряного простору, хоча кількість інцидентів тут менша, ніж у Польщі чи Румунії, через географічну віддаленість від основних зон бойових дій. Тому випадки у країнах Балтії точно не можуть бути "випадковими". Впродовж 2024 році у країнах Балтії спостерігалися поява частих неідентифікованих повітряних куль, які спочатку було визнано нешкідливим. Але потім експерти дійшли до висновку, що це частина гібридної випробувальної кампанії Кремля, ймовірно, спрямованої на оцінку часу реакції та реакції громадськості.Вересень 2024 року (Латвія): Російський дрон Shahed упав у Гайгалавській волості Резекненського краю, ймовірно, залетівши з території Білорусі. Це викликало занепокоєння, оскільки Латвія не має прямого кордону з Україною."Ми маємо не просто патрулювати, а за потреби і, якщо швидко — збивати дрони… інформація повинна негайно надходити до штаб-квартири НАТО… рішення про перехоплення потрібне приймати швидко", - заявив тоді литовський міністр оборони Лауринас Касчунас. Президент Латвії Едгарс Рінкевичс теж сказав, що НАТО має пристосовуватися до нової реальності і "збивати дрони". Однак цього не сталося. Липень 2025 року (Литва): Падіння російського дрона "Гербера" на території Литви. Цей інцидент додав до дискусій про необхідність активнішого реагування НАТО. У серні на військовому полігон теж виявили невідомий дрон, який ймовірно залетів з території Білорусі.А до Естонії вже "регулярно" залітають російські вертольоти. Зокрема, лише цього року зафіксовано три порушення повітряного простору, коли Мі-8 на кілька хвилин залітав на територію Естонії.За останні два роки також відбулися регулярні інциденти на Балтійському морі, коли літакам НАТО доводилося перехоплювати (супроводжувати) російські винищувачі, що були без увімкнених транспондерів/без плану польоту і порушували повітряний простір країн. Литовське міністерство оборони регулярно публікує звіти про подібні ситуації (кілька разів на тиждень у пікові періоди). "Хоча порушення повітряного простору країн Балтії не є чимось новим, контекст і час проведення свідчать про появу гібридної кампанії з метою дослідження, дестабілізації та підготовки бойового простору до вересневих російсько-білоруських військових навчань "Захід", - вважають у Центрі аналізу європейської політики (CEPA). Експерти додають, що такі дії Москва робить для перевірки військової готовності, оцінки інституційної реакції, провокування політичної реакції та сіяння громадської тривоги в країнах Балтії відповідно до російської доктрини гібридної війни. Тим більше, що країни Балтії досі не мають систем протиповітряної оборони середньої дальності і не очікуються, що вони матимуть їх до 2026 року. Також лише наступного року у країнах Балтії має появитися, розроблена українцями акустична система виявлення безбілетників. Очевидна ціль для росіян може бути Сувальський коридор, який розділяє Калінінградську область РФ з Білоруссю, натомість поєднуючи Польщу та Литву, слугуючи сухопутним коридором між НАТО і країнами Балтії.Чому Захід не збиває російські дронисистема ППО Patriot, встановлена на військовій базі в Польщі, фото: gettyimages Минулого року командувач ПС США у Європі та об’єднаним командуванням ПС НАТО генерал Джеймс Геккер досить дивно пояснював зростання кількості випадків проникнення російських дронів у повітряний простір НАТО. Мовляв, РФ оголосила про плани збільшити війська і це означає, що вони залучатимуть до своїх воєнних операцій, у тому числі й до пуску дронів, "наспіх навчених" бійців, які "неохоче йдуть на службу", а це призводить до "зростання помилок і прорахунків". Тому ці дрони не є прямою загрозою… Однак таке публічне кострубате пояснення можна розцінювати, як відмовку через зовсім іншу причину про яку не люблять прямо говорити. Бо найочевидніше причина, чому Європа вперто "мовчить" на всі ці випадки – вона боїться ризику ескалації, що може призвести до безпосереднього втягнення у війну. Західні лідери вважають, що збиття російського апарату може бути розцінене як пряма військова дія НАТО проти РФ, а це саме той ризик, якого Альянс від початку війни уникає, через ядерні загрози. Виходить, що 5-та стаття НАТО про колективний захист, також є статтею про "колективний страх", коли когось одного втягнуть у війну з якою всі безпосередньо повинні будуть давати раду.Тому поки не має явної загрози життю людей чи інфраструктурі, західні військові просто спостерігають за "невідомими дронами"."Все той же страх ескалації чи червоних ліній, чи ще чогось, не тільки у мене, а й у деяких членів альянсу, викликає сумнів щодо поки гіпотетичного виконання статті 5. У нинішній ситуації це вкрай тривожний сигнал", - у травні сказав ексголовнокомандучач України Валерій Залужний, говорячи, що НАТО зараз переживає "тест на міцність".Ще наприкінці минулого року аналітики Центру аналізу європейської політики (CEPA) відзначали, що порушення Росією повітряного простору НАТО "виявило прогалини в обороні альянсу та можуть спонукати Москву до подальших дій". "Ці інциденти є навмисними та являють собою випробування Кремлем протиракетної оборони НАТО", - наголошують у CEPA.Натомість офіційні особи продовжують називати такі інциденти "звичайною провокацією", мета якої і є затягнути НАТО у війну. У Польщі таку риторику започаткував експрезидент Анджей Дуда. Ба більше, багато поляків вірять в теорії змови, мовляв, українці умисне пропускають російські дрони до них, щоб втягнути Польщу у війну. Тобто найважливіша проблема зі збиттям – політичне рішення, дозвіл. Військові ж мають інший клопіт – уламки, які можуть стати смертельними для мешканців. Бо тоді виникає питання, хто понесе відповідальність? Тому за словами польського журналіста Маріуша Цельма, розмовляючи з польськими воєнними, він дійшов висновку, що ті просто "моляться, щоб дрони повернулися" звідки прилетіли. А підняття польської авіації, яке часто спостерігається, якщо російські цілі поблизу польських кордонів, може бути ефективними хіба проти ракет. Натомість повільні дрони можуть стати причиною втрати винищувачів, як це, на жаль, траплялося з українськими F-16.Хоча не всі згідні з таким станом справ. Зокрема, польський генерал Роман Полько, колишній командувач спецпризначенців GROM вважає, що відсутність реакції лише заохочує Росію та Білорусь до подальших провокацій та порушень повітряного простору. А для цього, на його думку, уряд і військові повинні відкрито визнати, що в системі протиповітряної оборони Польщі все ще є недоліки."Навіщо говорити "у нас все під контролем", коли цього не відбувається? Краще описувати реальність так, як її бачать росіяни та білоруси. Ми лише будуємо щити та системи боротьби з безпілотниками, але про це потрібно говорити прямо, а не брехати громадськості ", – наголошує він. Заступник головного редактора польського Defence24 Якуб Паловський теж відзначив, що Польща лише розбудовує систему протидії дронам, тому і немає якихось результатів по збиттю російських об’єктів. Наразі польська протиповітряна оборона в мирних умовах не забезпечує суцільного радіолокаційного поля на висотах нижче 3000 метрів. Нові антени з’являються вздовж кордону, але їх недостатньо, до того ж вони помітні з космосу. Тому росіяни продовжують перевіряти "вільні" маршрути. Читайте також: Стратегічна авіація РФ повторила долю Чорноморського флоту: що відомо про авіабазу "Українка", яка біля Китаю