"Коаліція охочих" пропонує рішення

За результатами саміту "коаліції охочих" в Парижі 4 вересня стало відомо про 30 тисяч європейських військових-миротворців, яких можуть направити в Україну.

"Але всі кажуть, що це залежить від мирної угоди, ролі США і, в багатьох випадках, схвалення парламентів",- сказало одне з джерел ЗМІ.

За словами експерта з міжнародної безпеки фонду "Демократичні ініціативи" Тараса Жовтенка, ця подія – черговий логічний крок у формуванні міжнародних сил стримування. Наступний етап, за словами експерта, передбачає роботу на рівні начальників генштабів. Вони уточнюватимуть технічні деталі: які підрозділи будуть залучені, як буде вибудована логістика, постачання та координація.

Жовтенко в ефірі FREEДOM зазначив, що коаліція планує спиратися на військово-командну структуру НАТО, а координаційну роль, швидше за все, виконуватиме командувач силами союзників у Європі, американський генерал Алексуc Гринкевич. Також буде розроблена політико-правова рамка місії, що визначить її ефективність.

Станом на зараз відомо, що керівники європейських армій розробили детальний план розгортання миротворців в Україні, пише The Wall Street Journal. Цей план передбачає дві групи сухопутних військ: перша займатиметься навчанням і підтримкою української армії, а друга стане "гарантуючою" силою, щоб не допустити повторного вторгнення Росії.

За поточним планом вже є зобов'язання щодо розгортання понад 10 000 солдатів. Повітряне патрулювання українського неба здійснюватиметься силами, які базуються за межами країни.

А президент Володимир Зеленський заявив, що наразі йдеться і про захист морського простору.

За словами Зеленського, говорити про деталі поки що рано, але план вже існує. Він зазначив, що розглядається координація країн для захисту неба України, включаючи кількість необхідних літаків і команд. Також обговорюється координація на морі.

"Питання буде йти координацією країн по захисту неба. І це йде вже нам з розумінням в кількості. В кількості літаків, в кількості команд. І також координація на морі, і також ми розуміємо які країни і що готові запровадити",– сказав президент.

Зеленський також підтвердив, що питання про іноземний військовий контингент на території України обговорюється. Він не уточнив точну кількість, але підтвердив, що йдеться про тисячі військовослужбовців.

Але єдиної позиції західних партнерів України щодо відправлення військ наразі немає.

Позиції ключових країн

Офіцер ЗСУ Сергій Цехоцький прокоментував в ефірі телеканалу FREEДOM перспективи появи міжнародної місії на лінії припинення вогню. Він підкреслив, що введення іноземного миротворчого контингенту в Україну можливе лише за умови згоди всіх сторін конфлікту та з чітким мандатом на стримування Росії.

На думку офіцера, для забезпечення ефективності миротворчої місії необхідно, щоб міжнародні сили мали повноваження реагувати на будь-які спроби порушення перемир'я з боку агресора. Це має бути не лише політичне, а й військове рішення.

За його словами, рішення про миротворчу місію мають готувати не лише політики, а й профільні експерти – історики та юристи. Це має бути "колективне, добре продумане рішення", а не популістські заяви.

Але здається, що до практичних рішень ще дуже й дуже далеко. Попри те, що деякі країни, зокрема Данія, Швеція, Нідерланди, Іспанія, Португалія та країни Балтії, висловили готовність долучитися до миротворчої операції, в Євросоюзі немає єдності. Також не готові йти до кінця США. Видання DW описало позиції ключових країн щодо миротворців в Україні:

• США. Трамп категорично виключив відправлення американських наземних військ в Україну, очікуючи, що це зроблять європейці. Водночас він припускає, що США можуть надати авіаційну підтримку.
• Німеччина. Уряд Німеччини зайняв стриману позицію. Міністр оборони Борис Пісторіус заявив, що рішення ще не ухвалено, оскільки залишається багато неясностей щодо умов перемир'я та участі інших союзників.
• Велика Британія. Прем'єр-міністр Кір Стармер готовий розглянути відправлення британських миротворців, але тільки після закінчення війни. Згідно з планом, про який писала The Telegraph, до України можуть направити до 30 тисяч солдатів з європейських країн для контролю за дотриманням режиму припинення вогню.
• Франція. Президент Еммануель Макрон не відкидає введення французьких військ, але зауважує, що це будуть "сили контролю безпеки" з оборонним характером. Їхньою метою буде стримування та стабілізація ситуації в стратегічно важливих містах, таких як Київ, Одеса та Львів.

Крім того, Польща, Угорщина та Словаччина займають категорично негативну позицію. Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск зазначив, що абсолютна більшість поляків (понад 85%) проти відправлення солдатів в Україну. Італія та Австрія також демонструють стриманість, схиляючись до місії під керівництвом ООН, а не НАТО.

Також не погоджено функцію західних військ. Це може бути просто тренувальна місія, яка буде перебувати у великих містах на заході та в центральних регіонах країни. Під питанням залишається і те, якою може бути реакція європейських військових на можливі провокації з боку РФ. Поки незрозуміло, як вони діятимуть у випадку, якщо по них буде відкрито вогонь.

І не варто забувати про шалений спротив Росії, яка не в захваті від ідеї миротворців.

З оглядкою на позицію агресора

Реалізація ідеї відправлення миротворців в Україну неможлива без попередньої угоди з Росією, пише DW. Однак Москва категорично проти розміщення будь-яких військ країн НАТО на українській території.

Глава МЗС РФ Сергій Лавров назвав "абсолютно неприйнятним" потенційне розміщення військових з європейських країн в рамках надання Україні гарантій безпеки. За його словами, Росія розцінить такий крок як "іноземну інтервенцію". Наразі Кремль не демонструє жодних ознак, що готовий змінити свою позицію, навіть якщо найближчим часом відбудеться зустріч між президентами Путіним і Зеленським.

Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль закликав не поспішати. У розмові з DW він заявив, що потрібно дочекатися, чи відбудуться переговори між Україною та Росією і чи призведуть вони до надійної угоди. Вадефуль наголосив, що "ми всі чекаємо реакції Росії".

Ця реакція незмінна: вже 5 вересня, після саміту "охочих" в Парижі, російський лідер Володимир Путін відкинув можливість розміщення в Україні іноземних військ для гарантій її безпеки. Він заявив, що іноземний контингент на території України Росія вважатиме законною військовою ціллю.

Речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий вже прокоментував погрози Путіна, назвавши їх порожніми й беззмістовними.

Але на проблему не можна заплющити очі. Як зазначив це в ефірі "Еспресо" аналітик Ради зовнішньої політики "Українська Призма" Євген Костогризов , фізичні гарантії безпеки значно надійніші за юридичні. І тому експерт вважає, що сам факт обговорення розміщення миротворців є позитивним.

Але тут же Костогризов висловлює скептицизм щодо реалізації цього плану. За його словами, у ЗМІ просочується інформація, що миротворчі сили з нейтральних країн мають знаходитися на лінії фронту, а за ними – українські військові та представники "Коаліції охочих".

Костогризов підкреслює, що такий план викликає багато запитань. По-перше, умовно нейтральні країни все одно схиляються до однієї зі сторін. По-друге, чому "Коаліція охочих" буде розміщена далеко від фронту?

"І, по-третє, чи Російська Федерація, в принципі, може бути на таке згодна. Я думаю, що вона не буде на це погоджуватися, як і на більшість інших пропозицій", – каже він.

Костогризов вважає, що ідея миротворців є лише "окозамилюванням". Він резюмує, що пропозиції гарні, але реалізувати їх з Росією буде неможливо.

Валерія Шипуля