Китай, Росія та Північна Корея, чиї лідери нещодавно зустрілися в Пекіні, залишаються далекими від створення повноцінного військового чи політичного союзу. Про це пише The Wall Street Journal у своєму матеріалі, передає «Главком».

Зазначається, що, попри все тісніші відносини, уявлення про їхню єдність як про «вісь зла» наразі є перебільшеними.

Зростання зв'язків між Пекіном, Москвою та Пхеньяном є очевидним. РФ та КНДР країни перебувають під західними санкціями, також ведуть агресивну політику, що робить їх потенційно корисними для Китаю в разі можливого конфлікту зі США.

Однак, на думку експертів, спільні інтереси не означають, що вони готові створити союз. Голова кафедри міжнародних відносин Університету Цінхуа Тан Сяоян підкреслює, що Китай залишається обережним у співпраці та не сприймає себе як союзника Росії та КНДР. Він нагадує, що Китай не брав участі у війнах понад 40 років і насамперед прагне стабільності.

Водночас західні спостерігачі вважають, що розрив між прагненнями Китаю та його «молодших партнерів» поступово скорочується. Старший науковий співробітник Carnegie China Тон Чжао переконаний, що Китай стає менш стриманим і використовує ослаблення міжнародного авторитету США для посилення власного лідерства.

Професор Пекінського університету Ван Дон вважає, що Китай та Росія мають спільне бачення нового світового порядку, де американська гегемонія добігає кінця. Утім, китайські експерти підкреслюють, що існують чіткі межі. Декан Інституту міжнародних досліджень Фуданьського університету Сінбо Ву переконаний, що в разі конфлікту між Китаєм та США через Тайвань Росія не прийде на допомогу. «Ми добрі друзі, добрі партнери, але це все. Ми ніколи не станемо союзниками», – зауважив він.

Крім того, китайські посадовці запевняють, що Пекін не передає зброю Росії, не визнає її претензій на українські території та не підтримує участь КНДР у війні.

До слова, британське видання The Times припускає, що російський диктатор Володимир Путін, повернувшись із Китаю, де зустрівся із Сі Цзіньпіном, розпочинає новий етап війни проти України. На це може вказувати нещодавня повітряна атака на Київ, яка стала однією з наймасштабніших від початку повномасштабного вторгнення, передєа «Главком».

Видання нагадує, що під час однієї з останніх атак було уражено урядову будівлю в Києві, що стало першим таким випадком за понад три роки повномасштабної війни. Прихильники «жорсткої лінії» в Росії давно закликали атакувати «центри прийняття рішень» в Україні, про що говорив і сам Путін. Цей інцидент можна вважати символом нового етапу війни.

Також президент Росії Володимир Путін ставить на довготривалу війну, розраховуючи, що українські сили виснажаться швидше, ніж обвалиться російська економіка. Про це йдеться у статті The Wall Street Journal, пише «Главком».

Американське видання аналізує поточну динаміку на фронті та оцінює стратегію Путіна як гру на виснаження, в якій він вірить, що зможе втриматися довше за Україну – як у військовому, так і в економічному вимірах.