Очі та Жало у дії

Командувач українськими Силами безпілотних систем Роберт Бровді ( Мадяр ) нещодавно відзвітував у соцмережі, що сьогодні вночі було ушкоджено безпілотниками на території Брянскої області нафтопровід, що качає нафту з білоруських Мозирського та Новополоцького НПЗ та має стратегічне значення.

"А5? Плюс, то такий прикол - сталевий кінь". Транснафта ЛВДС 8-Н Найтоповичі, (Брянської обл РФ) - недобрий вечір, ми з України. У межах вояжу хробачими нафто-наливайками. Ніч 06-07.09.2025. Об'єкт має стратегічне значення для забезпечення транспортування нафтопродуктів із білоруських НПЗ до Росії (в тому числі з Мозирського та Новополоцького НПЗ). Комплексне вогневе ураження хробачої нафто-помпи задано підрозділами Птахів СБС (14 полк СБС) та РВіА. To be continued… Дочекаємо хробачих охів-ахів у відкритих джерелах, - там цікаво. Бензин стає рідиною дефіцитною, а газ та нафта - швидкозгореними. Очі та Жало - хробачий жах", - коротко та загадково написав він про ці події у Facebook.

При цьому відомо, що на Мозирський НПЗ нафта надходить завдяки нафтопроводу Дружба з Речицьких родовищ. Основною продукцією є автомобільний бензин, дизельне паливо з низьким вмістом сірки, пічне побутове паливо, побутовий газ, технічний бутан і освітлювальний гас. 2003 року був завершений IV етап реконструкції підприємства - будівництво комплексу каталітичного крекінга.

Водночас Новополоцький НПЗ - це також великий нафтохімічний комплекс, що випускає різні види палива, мастила та бітуми, ароматичні вуглеводні та продукти нафтохімії.

А ще раніше, у ніч із 6 на 7 вересня, Сили оборони України вразили нафто-помпу на станції нафтопроводу Дружба - йдеться про об'єкт у зв. п. Найтоповичі Брянської області - а цей об'єкт відіграє стратегічну роль у транспортуванні нафтопродуктів з білоруських нафтопереробних заводів до Росії, зокрема з Мозирського та Новополоцького НПЗ. І саме так розшифровується те "загадкове" послання Мадяра . 

Білоруського роялю у кущах більше немає

Черезусі ці новини ще чіткіше стає зрозумілим одне: стратегічною метою України є позбавлення агресивної Росії нафтових грошей на продовження війни. І "вибивання" виробництва енергоносіїв - одна з важливих ланок цієї стратегії.

Згадаймо, зовсім нещодавно, а саме 18 серпня 2025 року українські дрони атакували нафтоперекачувальні станції Унеча (Брянська область) та Нікольськоє (Тамбовська область), зупинивши нафтопровід Дружба, що є ключовим маршрутом постачання російської нафти до Угорщини, Словаччини та Білорусі.

Удари спричинили вибухи й пожежі, пошкодивши трансформаторне обладнання. Українські експерти, зокрема Ігар Тишкевич , тоді прогнозували економічний крах для Білорусі, значні втрати для Росії та обмеження її військової логістики. А сама Угорщина звинувачувала Україну у загрозі її енергетичній безпеці.

Однак у ніч на 20 серпня Росія несподівано відновила постачання. Як пояснював у коментарі ЗМІ енергетичний експерт Михайло Гончар , це сталося, зокрема, й за рахунок білоруської допомоги.

"Завжди є можливість, і не виключаю того, що якусь частину свого технологічного резерву, а він, як правило, складає десь два тижні на нафтопереробних заводах, Білорусь з Мозира закачала в трубу, щоб допомогти та на прохання російської сторони угорським товаришам", - зауважив він.

При чому це відбувається далеко не вперше: Білорусь і у нафтовому питанні охоче стає "заднім двором" агресивної Росії. Адже у попередню кампанію по знищенню російських НПЗ "добрими" українськими дронами білоруси також підсобили Кремлю.

Втім цього разу самопроголошений президент країни і друг Путіна Олександр Лукашенко діє обережніше: відомо, що наприкінці серпня Білорусь обмежувала постачання палива у Росію попри те, що країна-агресор стикнулася з тяжкою паливною кризою.

За повідомленням Служби зовнішньої розвідки України, через дефіцит бензину у регіонах РФ тоді ввели талони, а гуртові ціни на паливо з початку серпня зросли на 8%. Крім цього, заборона експорту бензину, введена урядом РФ на початку серпня, не стабілізувала ринок. Разом із тим Білорусь, котра "могла б частково компенсувати дефіцит, діяла обережно".

Вочевидь, хитрий лис Лукашенко добре усвідомлює не тільки те, що після поразки РФ у війні йому доведеться несолодко. Але й той факт, що білоруські НПЗ мають обмежені потужності: річна виробнича здатність становить зараз лише 3-4 млн тонн бензину, з яких 2 млн тонн споживається всередині країни. А лише місячне споживання палива у Росії перевищує 3 млн тонн, і під час війни воно у рази зростає, бо треба заправляти танки дизелем, автівки бензином, а літаки авіакеросином. Тож білоруси вибирають грати певне нерозуміння.

"Білоруський бензин вигідніше експортувати на міжнародні ринки - Китай, Індію та Африку - де ціни коливаються від 1 300 до 1 900 доларів за тонну. У РФ натомість пропонують менше тисячі доларів США", - йшлося у відповідному повідомленні українських розвідників.

Російському плебсу нарешті боляче

Втім успішні українські удари по НПЗ за кілька тижнів позбавили окупантів приблизно 20% потужностей для виробництва палива. Спочатку бензин на заправках зник на Півдні РФ та на Далекому Сході (ну дійсно, кому треба ті заштатні регіони, головне, аби столичні жителі розкошували).

Тепер же гостра нестача високооктанового палива марки АІ-95у спостерігається вже у двох великих російських містах - Москві та Саратові. Ситуація призвела до того, що на низці автозаправних станцій цей вид палива повністю відсутній, пишуть пропагандистські російські ТГ-канали та навіть державні ЗМІ РФ.

Наслідки дефіциту врешті-решт відчула значна кількість автовласників, котрі змушені шукати альтернативні варіанти заправки: багато водіїв переходять на використання бензину марки АІ-92, що може негативно вплинути на роботу двигунів їх автомобілів, але і такого палива часто на заправках немає.

А Бровді жвже пообіцяв росіянам "be continued…"

Ірина Носальська