Про це розповів польський журналіст Міхал Пшедляцкі у проєкті "Європейці" з Лесею Вакулюк на Еспресо."В такому об’ємі я ніколи такого не робив (не допомагав людям в інших країнах, де працював, у такому об’ємі, як в Україні, - ред.), але робив раніше. Тут протягом всього часу від початку цього повномасштабного вторгнення я відзняв, підготував і представив польському суспільству десь 17 репортажів. Це телевізійні репортажі по півгодини. Канали, з якими я співпрацюю, такі як TVN, є частиною світової корпорації Warner Bros Discovery, частину цих репортажів, особливо першу, транслювали в понад 100 країнах світу. Це були репортажі, які в Угорщині Орбана вважалися за найсолідніше джерело інформації, які суперечили пропаганді угорських мас-медіа. Це транслювалося на різних континентах. Репортаж з Ірпеня, Охтирки, Салтівки,  боїв за оборону Києва. Під кожним репортажем, який я знімав і показував полякам і ширшому колу європейських глядачів, я починав організовувати акції допомоги для конкретних підрозділів на конкретні потреби. І так, з часом, це розвинулося", - розповів він.Міхал Пшедляцкі зауважив, що під час документування подій в Україні ніколи не знімає самого себе як героя репортажу. "Перед моїми камерами місце є виключно для місцевих героїв даної ситуації, даної історії, даних подій. Є важливе місце для цивільних, не лише для військових. І після кожного такого репортажу, які я фактично знімав в мабуть найгарячіших місцях України, я намагаюся організувати допомогу. В свою чергу, коли я не є в Україні, то крім режисури і підготовки репортажів до трансляції, організовую допомогу. І в такий спосіб я проваджу своє життя від 24 лютого 2022 року. Навіть зараз, приїжджаючи до Львова з приводу нашої зустрічі, моя машина фактично сидить на колесах, бо вона забита речами. І це як саме той єдиний випадок, коли я не за кермом. Бо за весь час, і я це підкреслюю, це моя приватна ініціатива, але за великої підтримки моїх глядачів, поляків, людей, які мені довіряють. Я цих машин для війська привіз кільканадцять.  Багато оснащення, генераторів, павербанків, механічних пилок, медичних речей, немедичних. Було всього багато", - сказав він.Журналіст зазначив, що протягом перших двох років їздив на вантажному автомобілі, бо завжди запаковував його до стелі."І це, власне на конкретні потреби, які тоді були. І я буду продовжувати, бо мене дуже надихає, що є велика кількість поляків, які хочуть підтримати цю мою діяльність. А також я усвідомлюю, що якась частина поляків, яка подивилася той чи інший репортаж, допомагає через різні інші ініціативи. І це чудово. Зараз я доставляв допомогу для евакуації людей з Покровська. Я в травні був в південному Покровську, там було досить невесело. Я був в Антонівці вкінці квітня і на початку травня цього року, в херсонській Антонівці, де я пішов пішки разом зі старшим чоловіком, щоб допомогти евакуювати його вже дуже стару тітку. І щоб це зробити, ми пішли без жодного устаткування, жодних жилетів, камер. Я взяв тільки маленьку камеру GoPro, і ми вивезли цю жінку тачкою. Я сам вивозив людей з Романівки, Ірпеня, Куп’янська, Салтівки, і це все було під час активних бойових дій. І це теж була допомога. Я роблю все, щоб кожного дня дивитися в дзеркало і посміхатися. Я роблю все, на що мені вистачає сил, хоча ці сили не збільшуються", - додав Міхал Пшедляцкі.