Парадоксально, але це навіть ближче до істини, адже три групи там чітко прослідковуються вже зараз.Бажаючі — ті, хто хоче допомагати Україні, якщо основний тягар будуть нести охочі.Охочі — ті, хто розуміє, що треба допомагати Україні максимально вже зараз, бо в іншому випадку — війна прийде до їх кордонів.Рішучі — ті ж охочі, але при умові участі США.Читайте також: Усі проміжні розмови про "мир" - порожніНасправді це відображає ситуацію, що склалася: розуміння, що треба робити та неготовність та розбіжності у рішучості піти на сміливі, важкі, але безальтернативні кроки.Не важливо, як ви назвете коаліцію. Головне, щоби вона була готова в рамках колективної самооборони вступити негайно у війну на боці України проти агресора, а потім — примусила його до миру. Тобто без участі військ, включно з повітряним, морським, наземним, компонентом, обміну розвідданими та повного економічного ембарго й примусу до капітуляції — всі ці "гарантії безпеки" насправді не гарантії, а продовження лінії на допомогу Україні, хоча й масштабовану.Звісно — це вже прогрес. Але в такій динаміці переходу бажання в рішучість можна й не встигнути виграти й захистити себе, включившись максимально в протидію агресору вже зараз, хоча потенціал для цього очевидно є.ДжерелоПро автора. Валерій Чалий, український дипломат, колишній надзвичайний і повноважний посол України у СШАРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.