Військовий парад у Пекіні мав продемонструвати мінімальне відставання від США і навіть натякнув на випередження у системах спрямованої енергії та військових дронах. Демонстрація відбулася на фоні мілітарного френча лідера Китаю в оточенні лідерів РФ і КНДР. Це натякало на можливість формування власного військового блоку Китаю. Поки що цей блок тренується на фронтах України, але може бути спрямований проти американських альянсів на Далекому Сході, якщо США самі їх не зруйнують.Були продемонстровані ядерна, дронна й антидронна тріади та маса зброї для морської війни. Втім, парад залишився демонстрацією. Реальний військовий потенціал і реальна глибина союзних відносин Китаю у глобальній конкуренції можуть суттєво відрізнятися від медійної презентації. Але він все ж дозволяє глибше зрозуміти, що відбувається і з китайськими альянсами, і з китайською зброєю.Як розуміти китайське попередження про китайський військовий блокУ день параду і під час наступних брифінгів МЗС Китаю не анонсувалися ані спільні оборонні документи, ані оголошення про багатосторонній військовий блок. На регулярному брифінгу 4 вересня речник МЗС акцентував історичний сенс подій, наводив числа щодо міжнародної присутності, однак на питання про іноземні підрозділи на параді і їхнє значення він запропонував звернутися до “компетентних відомств”. Риторики про союзні зобов’язання чи інтегровані військові сили не було.Китайські медіа подавали парад 3 вересня як демонстрацію успішного завершення критичної фази військової модернізації, але не як політичний акт утворення військового союзу на чолі з Китаєм. Були відсутні також заяви, які б вказували на міжнародні оборонні зобов’язання. Розбудова альянсів у китайському дискурсі залишається символічною.SCMP, видання, яке подає менш формалізоване китайське бачення назовні, структурувало подачу параду у такій послідовності: (1) символіка кадру Сі–Путін–Кім; (2) демонстрація ядерного потенціалу; (3) акцент на майбутній війні (дрони, спрямована енергія). Це подається радше як показ спроможностей і технологічних трендів, а не як оголошення блокової архітектури.Сі Цзіньпін, Путін і Кім Чен Ин, фото: Livedoor News Отже, кадр “Сі–Путін–Кім” – це символіка. Вона полягає в тому, що якщо інші країни, включаючи РФ, хочуть військового союзу з Китаєм, вони мають погодитися з провідною роллю Китаю у такому союзі. Якби поруч із Сі Цзіньпіном у сталінсько-маоістському наряді поруч у такому самому вбранні з’явилися Путін і Кім Чен Ин, це означало б, що вони прийняли Китай як центральну країну – як Китай і звучить китайською – і своє єдине майбутнє. Але, виглядає, наразі вони хочуть обмежитися китайським спонсорством, яке має свої обмеження.Іншими словами, Китай зберігає офіційну доктрину неприєднання до військових блоків. У двосторонніх документах із РФ наскрізно фіксується:  “не-альянс”, “не-конфронтація”, “не спрямовано проти третіх сторін”, натомість проголошуються відносини “вищі за союзи часів холодної війни”.Однак (одначе), Китай має оборонний договір з КНДР (1961) – єдиний приклад такого договору. Російсько-північнокорейський пакт військової взаємодопомоги підписано й ратифіковано у 2024 році. І він вже практично використовувався для надання з боку КНДР платної військової допомоги РФ у війні проти України. Але прямого оборонного зобов’язання між Китаєм і РФ не існує.Можливо, просуваючи пакт з КНДР, російське керівництво намагалося отримати “задній вхід” до китайських гарантій. Але, судячи з символіки пекінського параду 3 вересня, РФ спочатку має продемонструвати відданість китайському майбутньому для себе без маневрів у бік США. Якщо так, то м’яч на стороні РФ не тільки у питанні припинення війни проти України, як того від Путіна вимагає Дональд Трамп, але й у беззастережному визнанні Китаю центральною країною, як того від Путіна, вірогідно, вимагає Сі Цзіньпін.Поява «ядерної тріади» як один з найважливіших меседжів парадуОсновний акцент китайської подачі параду як завершення критичної фази військової модернізації – поява “ядерної тріади”. Це означає, що Китай має не просто ракети, літаки та бомби в ядерному оснащенні, а інтегральні стратегічні ядерні сили, які включають наземний, морський і повітряний компоненти. Тріаду у цьому сенсі – інтегровані ядерні сили різних родів військ – зараз мають тільки США і РФ. Колись щось схоже мала Франція, але тепер у неї двокомпонентні сили. Інші ядерні країни мають однокомпонентні сили – або авіація, або флот.Парад уперше вивів в один стрій три компоненти ядерного стримування. Ракета повітряного базування великої дальності JingLei-1 (JL-1), фото: XINHUA Вперше був показаний повітряний компонент Jinglei-1 – балістична ракета повітряного запуску. США, РФ і Франція вирішили, що це глухий кут, і для бомбардувальників розробляють тільки крилаті ракети. Тож єдиний кандидат для запуску такої ракети – бомбардувальник H-6N, глибока китайська модернізація застарілого радянського Ту-16.Морський компонент був представлений ракетою Julang-3. Подібні є у США, Сполученого Королівства, Франції, над ними працює Індія. Ця ракета, вірогідно, призначена для запуску з підводних човнів проєктів 094 і 096.Китай показав нові DF-61 та оновлені DF-31 – мобільні наземні міжконтинентальні балістичні ракети (МБР). Вони вразливі для дронів і снайперів, і зараз подібні є лише в РФ, тоді як США тримають усі свої наземні МБР у шахтах. Також була показана оновлена шахтна міжконтинентальна балістична ракета DF-5C з головною частиною, що розділяється. Такі є й у США, і в РФ, але вони на покоління кращі, ніж у Китаю.Міжконтинентальна балістична ракета DF-61, фото: XINHUAВ авіаційному сегменті були продемонстровані палубні літаки радіоелектронної розвідки KJ-600 (AEW&C) – перша публічна поява такого літака для китайських авіаносців класу Fujian. Такі літаки широко поширені в НАТО, але здебільшого це варіанти та модифікації американського P-8 “Посейдон”. Тут питання не в тому, що це морський літак, а в тому, що в нього всередині – що він бачить і що чує. Цього з парадної демонстрації не видно.Також була продемонстрована палубна версія стелс-винищувача J-35. Зовні та за назвою він нагадує американські винищувачі п’ятого покоління F-22 і F-35. Вірогідно, цей літак є подібним і по суті – схожим, але не кращим за американські, хіба що за ціною.Ракети та дрони: від крилатих ракет до “роботів-вовків”У класі неядерних ударних ракет Китай продемонстрував крилаті ракети повітря/море-земля. Сюди відносяться CJ-20A, CJ-1000, YJ-18C. Це конкуренти американських “Томагавків” і російських “Калібрів” та їхніх продовжень, подібні, але навряд чи кращі. Проте ці ракети роблять Китай третьою країною, яка розгортає такі ракети власного виробництва.Крилата ракета YJ-18C з використанням технології малопомітності, фото: XINHUA Показані новітні потенційно гіперзвукові крилаті протикорабельні ракети YJ-17, YJ-19, YJ-20, а також YJ-21. Це домен, у якому РФ намагається говорити про унікальність “Циркону”, а США розробляють нове покоління універсальних ударних систем у рамках мультидоменних ударних сил, які ротаційно розгортаються, зокрема, на Філіппінах. Можливо, тут Китай обігнав РФ і наблизився до США. Крім того, Китай продемонстрував протикорабельні балістичні ракети берегового базування – DF-17 і DF-26D. Це специфічний китайський напрям, у якому він має пріоритет, але невідомо, наскільки цей напрям перспективний, адже будь-які мобільні установки з балістичними ракетами мають тенденцію бути великими та слабозахищеними.Китай продемонстрував “тріаду дронів” – морських, повітряних і сухопутних. На відміну від “ядерної тріади” ці сили навряд чи інтегровані; під словом “тріада” тут треба розуміти повний спектр доступних на сьогодні можливостей використання дронів.У колоні повітряних безпілотних систем пройшли так звані wingman-дрони — “ведені” апарати, що працюють у парі з пілотованими винищувачами. У світовій практиці саме “wingman” вважають авангардом розробки авіації шостого покоління: малопомітні платформи беруть на себе розвідку, РЕБ і частину ударних завдань, знижуючи ризики для літака-лідера. Китайська подача зберігає анонімність конкретного зразка, але візуально йдеться про винищувач-БпЛА класу “loyal wingman”, придатний до роботи у зв’язці з J-20/J-35. Публічні тактико-технічні деталі не розкриті, ступінь бойової готовності поки невідомий.Безпілотні морські системи показали як єдине угруповання: у строю пройшли екстравеликий безпілотний підводний апарат AJX002 та інші безпілотні підводні апарати, поруч із корабельними безпілотними гелікоптерами та засобами мінування. Їхнє призначення — приховане розгортання на дальніх підходах, автономна розвідка й ідентифікація цілей, створення загрози блокади та робота у “роях”. AJX002 став публічним дебютантом, а відомий раніше HSU001 підтвердив нарощування лінійки; водночас практичні схеми управління, канали зв’язку й носії для повноцінного бойового застосування потребують додаткової верифікації.Наземний блок доповнили чотириногі платформи — “озброєні роботи-вовки” для ближнього тактичного ешелону у складній місцевості та місті. Окрема колона наземного безпілотного бойового підрозділу була розписана на три функціональні класи: розвідка-удар (мультизадачні UGV з автономним/дистанційним керуванням), інженерно-саперні платформи для розмінування та пророблення проходів, а також тилова підтримка відділення — підвезення боєприпасів і медевакуація. Чотириногий “Machine Wolf” (Jiqilang) позиціонують як модульний носій сенсорів, легкої зброї або логістики у зв’язці “людина — машина” на рівні відділення/взводу. Ключова інтрига тут — реальна живучість і керованість у насиченому міському бою та стійкість каналів управління в умовах радіоелектронного протиборства.ППО та ПРО:  “антидронна тріада”, “найпотужніший у світі лазер”У класі систем протиповітряної оборони Китай представив HQ-16C та HQ-10A. Це флотські системи ППО ближньої й середньої дії в рамках багатошарової оборони корабельних угруповань.Була показана наземна система ППО і ПРО HQ-29, про яку мало що відомо і яку за функціями можна порівняти з американською THAAD. Ймовірно, це елемент багатошарової системи оборони.У класі систем боротьби з дронами Китай представив ще одну тріаду – “антидронну тріаду”. До її складу входять лазери, системи спрямованого електромагнітного імпульсу та ракетно-гарматні комплекси. Був презентований “найпотужніший у світі” лазер протиповітряної оборони. Його показали у наборі з іншими засобами ППО тактичного рівня. “Найпотужніший лазер” LY-1 виглядав як військовий контейнер на колісній основі з типовою для лазерів такого типу баштою з оптикою. Китайські медіа повідомляли, що це корабельна система, тобто конкурент британського “Dragonfire”. Такі системи призначені для потенційно дешевого перехоплення великої кількості дронів і повільних ракет на ближніх дистанціях від морського угруповання. Стан розробки та перспективи розгортання не розкриті.Лазер LY-1 (Китай), фото: Reuters Була представлена система спрямованої енергії надвисокої частоти електромагнітного спектра. Такі системи створюють потужний короткий електромагнітний імпульс, який знищує слабозахищену електроніку дронів у певній зоні. Подібні системи розробляються у світі, однак не вийшли за межі “контейнера на полігоні”. Наскільки далі просунувся Китай — невідомо, як і те, наскільки захищеною від такого імпульсу буде китайська зброя з радіоелектронними компонентами, якщо вона опиниться поруч із такою електромагнітною системою.Як оцінити рівень китайської загрозиОтже, на параді Китай представив три «тріади» – ядерну, дронну та антидронну, а також низку засобів для ведення морської війни. У цьому є багато символізму, але здобуття Китаєм нової якості військового потенціалу далеке від підтвердження.Як стверджують китайські медіа, Китай тепер має   “триєдині стратегічні ядерні сили”, які є “стратегічним козирем, що забезпечує суверенітет і гідність”, гарантують “нестримне відродження” та перемогу справи “миру й розвитку”. Цей забутий у Європі радянський тон, можливо, є зворотним боком терміну “ядерна тріада”, який був народжений радянськими намаганнями наздогнати та перегнати США. Радянській імперії вдалося перегнати США за кількістю ядерних боєголовок, але так і не вдалося зрівнятися за кількістю носіїв ядерної зброї. Уже ніколи не вдасться цього і сучасній РФ. Інтрига у тому, чи вдасться це Китаю. Вважається, що протягом наступних 10 років – точно ні.Отже, поява у Китаю “ядерної тріади” – це подія зміни якості ядерних сил, а не їх кількості. До ядерного паритету зі США ще далеко. Але вести переговори щодо ядерних сил, вірогідно, доведеться раніше. Тому оголошення і демонстрація ядерної тріади можуть бути віднесені до демонстрації готовності Китаю розмовляти зі США про ядерні озброєння.Напевно, Китай на багато років випередив у ядерному змаганні Індію, можливо здатний випередити РФ в осяжній перспективі, але лише утримав дистанцію зі США.Дронна тріада, показана Китаєм, свідчить про те, що він готовий до нового покоління війни більше, ніж того вимагає досвід створення “мертвої зони” на фронтах російсько-української війни. Дрони для роїв авіації шостого покоління – це технологічне змагання зі США, яке розгортатиметься ще не один рік. Китай показав, що готовий змагатися. Наземний компонент дронів виглядав би авангардним, якби був продемонстрований у бойових діях. Поки можна лише говорити, що Китай і тут вийшов на старт, але це може бути та фальстарт.Морські дрони в українському, а віднедавна й у російському виконанні продемонстрували ефективність, і Китай показав, що здатний використати цей досвід. Невідомо, чи не є перші використання російських морських дронів у Чорному морі тестуванням китайських технологій.Демонстрація зброї спрямованої енергії проти дронів теж може бути фальстартом. Ці системи активно розробляються у світі, але залишаються технічні проблеми, які не дозволяють говорити про їхнє застосування вже завтра. Китай просто показує, що він на передовій таких розробок і готовий до конкуренції.Тож морська війна – схоже, основний практичний аспект демонстрацій зброї 3 вересня в Пекіні. Ударні та протикорабельні ракети, морські дрони, морські системи ППО і ПРО, нове покоління палубної авіації та морські літаки радіолокаційної розвідки вказують якщо не на плани захоплення Тайваню, то на намір гарантувати китайське судноплавство за межами поясу островів навколо Китаю, які зараз контролюються у військовому відношенні США та їхніми союзниками.