Жителі Маріуполя, яким вдалося вирватися з окупації, сьогодні живуть у гуртожитках, орендують тимчасове житло та намагаються збирати своє життя частинами. А у мера зовсім інший рівень життя. Про це повідомляє у своєму проекті "ТСН" .

Поки одні змушені починати все з нуля, інші у вигнанні розпоряджаються мільярдним бюджетом. Міський голова міста Мріуполя Вадим Бойченко отримує відносно скромну суму – 42 тисячі гривень на місяць. Це значно менше, ніж у його заступників. У відповідь на офіційний запит Маріупольська міськрада повідомила, що штат було скорочено більш ніж на 94%, а витрати на зарплати зменшені на 90%. Водночас навантаження на кожного співробітника, за їхніми словами, збільшилося, що нібито і спричинило суттєве підвищення зарплат.

Така ситуація спостерігається й у комунальних підприємствах. Про це у соцмережах писав депутат Маріупольської міськради Максим Бородін. Можна припустити, що частину цих підприємств справді було переведено до регіонів, підконтрольних Україні, щоб хоч якось продовжувати роботу. Але залишається питання: якщо обсяг виконуваних функцій у нових умовах значно менший за довоєнні масштаби Маріуполя, то чому зарплати їхніх керівників зросли в кілька разів?

Вадим Бойченко очолює Маріуполь із 2015 року. До цього він обіймав керівні посади у компанії «Метінвест» Ріната Ахметова. Після початку повномасштабного вторгнення місто опинилося під окупацією, проте офіційним мером Бойченка залишається досі. При цьому 2023 року президент підписав указ про створення Маріупольської міської військової адміністрації, але її керівника так і не призначили.

У відкритих реєстрах можна знайти дані про нерухомість дружини мера. За Галиною Бойченко числиться квартира у Львові в історичному центрі, два гаражі та два приміщення в елітному житловому комплексі Park Avenue VIP у Києві, де вартість житла стартує від кількох сотень тисяч доларів. Також у неї є будинок у Хмельницькому та квартира, куплена у 2023 році.

Згідно зі старими деклараціями, після того, як Бойченко став мером, його дружина отримала посаду в «Метінвесті». Її річний дохід збільшився з кількох мільйонів до більш як 12 мільйонів гривень. Їхня донька, яка ще у 18 років стала мільйонеркою, володіє VIP-квартирами в Києві, а цього року отримала Audi Q7. 

Але не лише бюджетом єдиним

Після виїзду з Маріуполя в ніч на 27 лютого 2022 року Вадим Бойченко влаштувався у Запоріжжі, де зайнявся освоєнням коштів, виділених на підтримку евакуйованих та переселених мешканців міста. Саме там він створив та очолив благодійний фонд «Я — Маріуполь». Під його брендом почали активно збирати гроші від українських та міжнародних донорів нібито для гуманітарної, юридичної та психологічної допомоги переселенцям. Проте фактично цей фонд перетворився на ширму для непрозорого розподілу мільйонів бюджетних гривень та поступово замінив собою «альтернативну міськраду» у вигнанні.

Що ж є ця програма? Це мережа центрів підтримки переселенців із Маріуполя. Загалом їх 40, вони працюють у 22 містах України. За даними самого фонду «Я — Маріуполь», започаткованого Бойченком, через ці центри зареєструвалися понад 66 тисяч осіб, які залишили місто і виїхали на підконтрольну Україні територію.

Однак результати діяльності цих структур за 3,5 роки війни виглядають більш ніж скромно. Фактично вдалося розселити лише 509 осіб у 284 кімнати у трьох гуртожитках у Києві та Дніпрі. Тобто допомогу отримали лише 0,5% від числа зареєстрованих переселенців. Причому для того, щоб потрапити до цих гуртожитків, наданих фондом, маріупольцям необхідно було набрати певну кількість балів за критеріями вразливості. Зробити це, як зазначають самі переселенці, дуже складно.

Таким чином, люди, які втратили свої будинки та вимушено покинули рідне місто, опинилися перед додатковим випробуванням: їм доводиться «заробляти» незрозумілі бали, щоб отримати тимчасове житло, на яке, по суті, виділялися державні та донорські кошти.

У той же час, сам мер та його родина живуть на широку ногу і ні в чому не відмовляють.