Уже третя громада Київщини - Ірпінська міська громада - презентувала програму комплексного відновлення. До неї увійшли більш ніж 60 пріоритезованих проєктів, а також 105 проєктів другого ступеня пріоритетності. Майже 100 проєктів були ініційовані жителями громади.

Про це пише РБК-Україна з посиланням на заяву голови Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільницю партії "Слуга Народу" Олену Шуляк.

За її словами, Ірпінська міська громада увійшла в число близько 50 громад, які вже розробили програму свого комплексного відновлення (ПКВ) і стала третьою, яка вийшла з цим продуктом на Київщині. 

"У перспективі - створення планувальних документів щодо якісного відновлення допоки лідирує Київщина. По-перше, Київська область стала лідером з презентацій регіональної ПКВ. По-друге, вже три українські громади - Ірпінська, Макарівська та Бородянська громади - створили ці планувальні документи", - , - зауважила Олена Шуляк.

Загалом нині ПКВ розробляють близько 200 територіальних громад. І, що не менш важливо, вони стануть основою іншого надважливого документа - плану просторового розвитку.

До ПКВ Ірпеня, повідомила вона, увійшли 64 пріоритезовані проєкти відновлення, а також 105 проєктів другого ступеня пріоритетності. Загалом же було відібрано майже 340 проєктів, тому частину з них, які не увійшли до ПКВ, громада використає при створенні плану просторового розвитку та оновлення Стратегії розвитку. 

Шуляк відзначає, що досить показовим є те, що 95 проєктів, які увійшли до ПКВ Ірпінської громади, - це пропозиції, отримані від жителів громади, що говорить про високий ступінь партисипації.

"Тому я не можу їм не подякувати, оскільки такі програми, як ПКВ, неможливо створити без залучення громадян. Якими б фахівцями з високим ступенем експертності вони не створювались, якби сильно вони не розбиралися у всьому, що повʼязане з містобудуванням і містоплануванням, без бачення мешканців громади якісних документів зробити не можна", - переконана вона.  

За словами начальниці відділу економіки, залучення інвестицій та перспективного планування Ірпінської міської ради Яни Жиган, для створення ПКВ було попередньо проаналізовано 8 ключових секторів громади - економіку, демографію, інфраструктуру, екологію, культурну спадщину, туризм, а також житлову сферу. Вже після цього почалася робота з напрацювання рішень щодо відновлення в цих сферах та в контексті майбутнього розвитку громади.

"Після серії воркшопів та інтервʼю з майже 1 тис. мешканців ми змогли сформувати бачення того, якою має стати наша громада. Якщо коротко, то Ірпінська громада майбутнього - громада-сад героїв і поетів. Прагнучи стати новим «розумним серцем» України, що створює можливості для усіх жителів, громада прагне стати моделлю сталої відбудови для країни на шляху до стійкішого, інклюзивнішого, комфортнішого та сповненого надії майбутнього", - наголосила Жиган.

Вона додала, що під час інтервʼю з жителями Ірпінської громади було отримано найбільше побажань стосовно необхідності розвитку транспортної інфраструктури, оскільки крім безпекового фактору, який також увійшов у топ найбільш актуальних для відновлення пунктів, цей момент лишається одним з найпроблемніших.

Також у топ пропозицій були впровадження енергоефективних рішень, розвиток туризму, залучення інвестицій та інноваційна економіка.

"Стосовно економіки, під час аналізу цього сектору ми побачили, що впродовж 2023 - 2025 років у нас значно зросла кількість індивідуальних підприємства, тобто нових бізнесів. Це каже просто зростання економічного потенціалу громади, але водночас є проблеми з працевлаштуванням на місцевому рівні. Що не менш важливо, завдяки роботі над ПКВ, у нас з’явилось більше розуміння, як розвивати сільські громади, що увійшли до складу Ірпінської не так давно", - зауважила Яна Жиган.

Посадовиця також додала, що важливим моментом, який необхідно було врахувати для створення якісної ПКВ, це те, що частину зруйнованих і пошкоджених обʼєктів довелося відновлювати ще до моменту створення ПКВ, оскільки потреба в них була критична. 

"Багато чого відбудовувалось в режимі гасіння пожежі, тому говорити про якісну відбудову в тому випадку було не завжди можливо. І саме тому вже грамотне, комплексне відновлення ми розпочали з огляду того відновлювального підгрунтя, яке в нас було", - резюмувала вона. 

Нагадаємо, програми комплексного відновлення вже розробили:

• Київщина;
• Житомирщина;
• Чернігівщина;
• Макарівська громада;
• Бородянська громада;
• Конотопська громада;
• Миргородська громада.

Нагадаємо, раніше Олена Шуляк розповіла, що у парламенті ініціюють збір пропозицій від громад щодо кліматичного відновлення.