У Росії загострюється паливна криза – в кількох регіонах триває зростання цін на бензин, а в частині з них, як і раніше, заявляють про дефіцит. Наприклад, протягом серпня жителі Забайкалля і Далекого Сходу стояли в чергах на АЗС, а в анексованому Криму і Примор'ї паливо відпускали за талонами.

Російська влада запровадила повну заборону на експорт бензину. Якщо в середині серпня ціни вдавалося стримувати, а на півострові заявили про стабілізацію ситуації, то на початку вересня ціни на паливо знову почали ставити рекорди.

У Кремлі та регіональних урядах пояснюють проблеми сезонними складнощами в постачанні палива, залишаючи поза увагою масштабні удари українських дронів по нафтопереробній інфраструктурі Росії в серпні.

DW розбиралася, що відбувається з ринком палива у РФ і наскільки удари безпілотниками по енергетичній інфраструктурі зіграли свою роль.

Версія влади

Російські чиновники пояснюють ситуацію набором «технічних причин». У Севастополі нестачу бензину пов'язали з напливом туристів і особливостями доставки палива морем. У Забайкаллі та на Далекому Сході проблема, за словами заступника голови думського комітету з енергетики Юрія Станкевича, в «логістиці та слабкій інфраструктурі роздрібної торгівлі». До половини місцевих потреб покривається поставками з Сибіру, які залежать від залізничних маршрутів.

Речник президента РФ Дмитро Пєсков 28 серпня запевняв журналістів, що «ринок палива повністю забезпечений» і уряд вживає «енергійних заходів» для стабілізації цін. За його інтерпретацією, відбуваються «коливання цін з різних причин», але «ситуація під контролем». Деякі регіональні чиновники поклали провину на самих громадян. Так, глава міненерго Примор'я Олена Шиш заявила, що перебої виникли через «штучний ажіотаж»: водії нібито заправляли не тільки баки, а й каністри, тим самим провокуючи дефіцит. Жителям запропонували «проявити свідомість» і обмежити споживання.

Перебої в постачанні та удари українських дронів

За даними російського видання «Комерсант», у вересні ціни на бензин марок АІ-95 і АІ-92, а також на дизельне паливо знову досягли рекордних рівнів. При цьому в російських ЗМІ дефіцит і зростання цін пояснюються економічними, сезонними та логістичними факторами, без прямого посилання на військові дії або удари українських дронів по нафтовій інфраструктурі. У рідкісних публікаціях згадуються «аварії на НПЗ» і «НП на заводах», залишаючись при цьому досить розпливчастими.

Тим часом кількість атак українських дронів на НПЗ значно зросла в серпні цього року. За даними Reuters, у серпні 2025 року простоювало близько 23 відсотки потужностей нафтопереробних заводів Росії, що стало історичним рекордом. З них 17 відсотків були зупинені саме через удари дронів. В результаті тимчасово вийшли з ладу підприємства в Самарській області, Волгограді, Саратові та Рязані – одні з найбільших в країні. За словами економічної оглядачки видання «Мост» Тетяни Рибакової, літо – традиційний час для планового ремонту на нафтопереробних заводах, але до нього додався і позаплановий ремонт через атаки українських безпілотників. «Не всі вони пошкоджені серйозно, але це щоразу зупинка. У прямій досяжності українських дронів дуже багато модернізованих НПЗ з імпортним обладнанням. Так ви спробуйте в Росію якусь деталь зараз ввезти».

Сезонні паливні кризи почалися до війни з Україною

Ексглава департаменту стратегічного планування компанії «Газпром нафта» Сергій Вакуленко стверджує, що паливні кризи в Росії – не стільки наслідок атак українських дронів або сезонних факторів, скільки результат спотвореної системи держрегулювання («демпфера» та інших механізмів).

«За ідеєю, російська нафтова галузь повинна легко справлятися з подібними сезонними коливаннями завдяки своїм значним розмірам. Але російський ринок моторних палив влаштований так, що цінові сигнали на ньому заглушені. Через це конкретним постачальникам не надто вигідно реагувати на зміну ринкової ситуації. Ця байдужість – плата за спроби уряду стабілізувати ціну палива, – пише він на сайті «Карнегі.Політика». У розмові з DW аналітик уточнював, що в цілому відновлення пошкодженого НПЗ в Росії відбувається досить швидко - найчастіше там не потрібні поставки імпортного обладнання. «Це все лагодиться на місці, принаймні, так було після ударів дронами по колонах первинної перегонки», – каже він, підкреслюючи, що важкої економічної шкоди такими атаками завдати неможливо.

Влада РФ має намір збільшити експорт нафти

Влада намагається подолати кризу. Міненерго, за даними «Комерсанта», планує звернутися до нафтових компаній, щоб вони перенаправили частину перероблених нафтопродуктів з експорту в роздріб. Перш за все це стосується дизельного палива. Однак на місцях це обертається лише точковими заходами – АЗС отримують мінімальні обсяги, а незалежні мережі скаржаться на руйнівні умови і загрозу закриття. Крім того, в міністерстві вирішили перенести планові ремонти НПЗ в декількох регіонах на інші дати, щоб задовольнити нинішній попит на паливо на внутрішньому ринку.

На тлі зупинки НПЗ джерела Reuters повідомили, що в серпні «Роснефть» збільшила експорт сирої нафти через західні порти до двох мільйонів барелів на добу – більше спочатку запланованих обсягів. Як відзначають експерти, причина проста: при падінні переробки надлишкову сировину направляють за кордон. Для внутрішнього ринку це призводить до скорочення пропозиції бензину і зростання цін. При цьому ситуація в російській економіці викликає занепокоєння у її акторів. Міністр економічного розвитку Максим Решетніков на Східному економічному форумі, що проводиться у Владивостоці, повідомив, що економіка охолоджується швидше, ніж очікувалося, і міністерство планує скоригувати прогноз з урахуванням стресового сценарію.