Еспресо пояснить, які корупційні ризики закладені у такій законотворчості та чим ситуація із законопроєктом № 12439 нагадує скандальний законопроєкт, який ліквідовував незалежність Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Блокування роботи Бюро економічної безпекиНе встигли вщухнути суперечки після скандального законопроєкту №12414, який фактично віддавав антикорупційні органи НАБУ та САП під керівництво Офісу генерального прокурора, який, своєю чергою, перебуває у підпорядкуванні Офісу президента, як у одному з законопроєктів з’являється дещо схожа правка. Мовиться про ЗК №12439, який зареєстрували у січні цьогоріч, а вже зовсім скоро нардепи голосуватимуть за нього у другому читанні. Спершу у ньому йшлось про гарантії безпеки для чесного бізнесу, які піднімуть український інвестиційний клімат з колін. Конкретизуючи, пропонувалось боротися з тиском на підприємства, шляхом унеможливлення відкриття кримінального провадження без жодних підстав та проведення обшуків без ухвал слідчого судді.Однак, вже за тиждень до цього, 27 серпня, комітет з питань правоохоронної діяльності Верховної ради у закритому режимі вніс правки у ЗК, що прослідковується у порівняльній таблиці. Тепер до нього додали нові деталі – відомості про економічні злочини посадовців підприємств, розслідуванням яких займається Бюро економічної безпеки, до Єдиного реєстру досудових розслідувань зможе вносити лише керівник прокуратури. Таким чином БЕБ не зможе займатися розслідуванням щодо справ за ст. 191 (Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем), аж допоки справу не відкриє генеральний прокурор, його заступники, або ж очільники обласних прокуратур. Водночас ього можуть не зробити взагалі – все залежить від рішення органу, керівник якого призначається безпосередньо президентом України. Фото ілюстративне, фото: Бюро економічної безпеки Про недоцільність впливу суб’єктивної оцінки у питанні розслідувань економічних злочинів йдеться і в експертній оцінці комітету ВРУ з питань антикорупційної політики."Можливість відмови у порушенні кримінальної справи на основі лише суб’єктивної оцінки змісту заяви може стати передумовою для службових зловживань та застосування вибіркового підходу до відкриття кримінальних проваджень", – вказали у висновку комітету. Чого слід очікувати від законопроєкту, який спершу був покликаний захистити інтереси бізнесуУ коментарі для Еспресо юристка антикорупційного центру "Межа" Владислава Рудика пояснила, що першочергова мета законопроєкту №12439 і справді мала благородне підґрунтя, адже проблема тиску на бізнес не є вигаданою. Однак, вже під час його підготовки до другого читання, туди внесли навіть не один, а низку небезпечних правок."Зокрема, одна із найнебезпечніших – це, звісно, про роз'яснення від державних органів. Фактично ним, цим папірцем від державного органу, наприклад від міністерства, підміняється законодавство. Якщо, наприклад, відбувалася закупівля за заниженими цінами або реалізовувалася інша схема, яка призвела до збитків в бюджеті та мала корупційний характер, то можна отримати роз'яснення державного органу, що "ні, дивіться, ця операція мала невідкладний характер. Міністерство було повідомлено і нібито ніяких порушень не було", – наголосила юристка. Відтак можна просто вступити у змову з державним службовцем з умовного міністерства, який забезпечить отримання такого роз’яснення та легалізує корупційну схему. За словами експертки, надалі залишається абсолютно незрозумілою природа таких документів – що робити, коли вони суперечать законодавству, як перевірити їхню достовірність, тому подібне. Інша суттєва та небезпечна правка стосується раніше згаданої незалежності Бюро економічної безпеки. Щодо цього Владислава вказала, що джерелом проблеми, з якою нібито намагаються боротися, полягає у тому, що дуже часто кримінальні провадження відкриваються взагалі без підстав та всупереч законодавству."Правоохоронці, які діють згідно з законодавством, можуть відкривати провадження, коли мають достатньо інформації про ознаки кримінального правопорушення. Та тепер планують зробити так, аби провадження відкривав лише генпрокурор, а ми всі розуміємо його залежність від Офісу президента. Можна легко спрогнозувати, які справи будуть відкривати, а які блокувати", – зазначила юристка центру "Межа". Ще один ризиковий фактор, закладений у ЗК – обмеження такої процесуальної дії як невідкладний обшук задля збереження майна. І останнє слід розуміти саме як "невідкладний обшук задля збереження речових доказів". Дослідниця законопроєкту підкреслила, що наразі невідкладні обшуки, тобто ті, які не потребують ухвали слідчого судді, можуть проводити у разі, якщо існує небезпека життю, чи майну (ред. – речовим доказам), або у разі переслідування підозрюваного. Таким чином, якщо є ризики, що важливі для справи докази можуть просто знищити, то слідчий, для прикладу, НАБУ міг спершу провести обшук, вилучити майно, а вже тоді легалізувати ці дії у слідчого судді. У разі ж прийняття відповідного законопроєкту, можливості врятувати речовий доказ, який підозрюваний може без проблем знищити, без витрат часу на отримання дозволу, просто не буде. Ба більше, провести невідкладні обшуки після прийняття цього ЗК можна буде лише за низкою кримінальних правопорушень. Як каже Владислава, таких є близько 30 і більшість з них є у підслідності Служби безпеки України, яка, знову ж так, підпорядковується Офісу президента. До слова, проти таких правок у законопроєкті виступало і Національне антикорупційне бюро України."Йдеться не про захист бізнесу від можливих зловживань з боку чиновників чи правоохоронців. Запропоновані нововведення унеможливлюють притягнення до відповідальності тих, хто зловживає владою", – пишуть у медіа антикорупційного органу. Також у цьому ЗК є і пункт, який стосується не лише правоохоронців, а й звичайних громадян. Мовиться про те, що кримінальне провадження загалом можна буде відкрити, коли є «достатні дані», аби вважати, що правопорушення відбулось. "Так фактично розмивається межа між відкриттям самого провадження, після чого варто провести розслідування і з'ясувати, було правопорушення чи ні, та врученням підозри. Тобто слідчий ще не встигне нічого зробити, а вже потрібно подати обґрунтований висновок з фактами про те, що злочин відбувся. Тут йдеться не лише про корупційні злочини, а й про звичайних громадян – побутові злочини, як от крадіжка та вбивство", – додала експертка. Як ми зазначали раніше, необхідність таких правок пояснюють необхідністю захистити бізнес, проте співрозмовниця зазначила: "З проблемою необґрунтованих та незаконних дій правоохоронців потрібно боротися – це проблема. Але це ж не вирішується обмеженнями, органи просто повинні діяти в межах законодавства". Також увагу привертає і ще одна тенденція, яка видніється вже близько року. Вже вкотре під благородною вивіскою покращення законодавства та захисту інтересів суспільства намагаються протягнути шкідливі речі, вносячи правки у законопроєкти перед акурат перед другим читанням. Найгучніші з таких випадків: руйнування незалежності антикорупційних правоохоронних органів, які "зашили" у ЗК про безвісти зниклих, закриття доступу до реєстрів нерухомості під виглядом убезпечення суб’єктів ОПК, а тепер планують захищати бізнес, обмежуючи Бюро економічної безпеки шляхом встановлення підзвітності між органом та Офісом президента. І як додає юристка: "це фактично про спосіб донесення шкідливих правок і сподівання на те, що таким способом їх можна сховати й це пройде повз увагу медіа, громадянського суспільства і тому подібне".Читайте також: Можливий зрив через суд, пошук російських паспортів та затримки: як проходить конкурс на посаду керівника БЕБРаніше Еспресо розповідало про те, з якими труднощами відбувався конкурс на посаду керівника Бюро економічної безпеки з залученням суддів від міжнародних партнерів. Переможцем, а відтак і наступним керівником органу, попри тривалі пручання уряду, став колишній детектив НАБУ Олександр Цивінський.