Дефіцит рахунку поточних операцій у липні сягнув рекордних 4,1 млрд дол. Чому це сталося, чим загрожує та як позбавитись дефіциту?

Витрачаємо за кордоном більше, ніж отримуємо

У липні дефіцит поточного рахунку платіжного балансу досяг нового антирекорду - 4,1 млрд дол. Це на 31% більше, ніж у червні (3,1 млрд дол.) та на 62% перевищує показник липня минулого року (2,5 млрд дол.). Такі дані оприлюднив НБУ.

Дефіцит платіжного балансу виникає, коли загальний обсяг грошей, які виходять з країни (на оплату імпорту, погашення боргів, виплату дивідендів іноземним інвесторам, відтік капіталу), перевищує загальний обсяг грошей, що надходять у країну (від експорту, іноземних інвестицій, міжнародної допомоги, грошових переказів заробітчан).

Чим та з ким торгуємо

Своєю чергою, дефіцит зовнішньої торгівлі товарами та послугами майже повторив антирекорд і становив 5 млрд дол.

“Це означає, що Україна купує більше товарів за кордоном, ніж продає’’, - каже Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру.

Частково розрив було профінансовано міжнародною допомогою, проте решту – коштом резервів НБУ, які скоротилися на 2 млрд дол.

Експорт товарів у липні знизився на 1,1%, порівняно з аналогічним місяцем минулого року - до 1,7 млрд дол. Найбільшими імпортерами української продукції в липні були країни ЄС, зокрема Польща, Нідерланди, Німеччина, Іспанія та Італія. Вони купують в України переважно продовольчі товари. Це найбільша стаття експорту, яка становить майже половину всіх надходжень від продажу товарів за кордон. Крім цього, до основних статей також належать: метали та вироби з них, включаючи чорні метали, прокат, труби та інші металургійні продукти.

Водночас імпорт товарів у липні зріс майже на 20%, найбільший приріст зафіксовано у машинобудуванні (+50,8%, зокрема військові товари й електромобілі) та продукції АПК (+25,7%). Найбільшими експортерами є: Китай, Польща та Німеччина.

Водночас дефіцит торгівлі послугами покращився до 558 млн дол. у липні проти 684 млн дол. у червні завдяки вищому експорту (передусім ІТ) та зниженню імпорту фінансових послуг.

Дефіцит первинних доходів (отримання чи виплата дивідендів закордону, перекази від мігрантів, процентні платежі) розширився до 168 млн дол., тоді як надходження за вторинними доходами скоротилися на 0,9 млрд до 1,1 млрд дол.

На жаль, за прогнозами, ситуація, навряд чи покращиться до кінця року. Так, МВФ погіршив торговий дефіцит України у 2025 р. з 40.8 до 45.8 млрд дол. Перш за все, за рахунок переоцінки імпорту товарів у бік збільшення.  

Своєю чергою, Український Інститут Майбутнього теж провів корегування прогнозу платіжного балансу у 2025 р.

“Ми значно погіршили сальдо торгового балансу. Перш за все, за рахунок збільшення імпорту товарів. Також ми відзначаємо проблеми в експорті послуг цього року та зменшили прогноз до кінця року”, - йдеться в прогнозі.

Причини дефіциту

Основними причинами дефіциту платіжного балансу України є комплекс факторів, які взаємопов’язані. По-перше, його викликав дефіцит зовнішньої торгівлі товарами та послугами.

Україна імпортує значно більше, ніж експортує, що створює негативне торговельне сальдо. Цей розрив значно зріс, зокрема, через: збільшення імпорту: особливо це стосується продукції машинобудування, палива, оборонних та інвестиційних товарів, необхідних для відновлення економіки та споживчих товарів. Також є складнощі з експортом, який зазнає впливу війни, логістичних обмежень та руйнування виробничих потужностей.

По-друге, значна частина дефіциту платіжного балансу пов'язана з відтоком капіталу. Україна продовжує обслуговувати та погашати свої борги перед міжнародними кредиторами, а іноземні інвестори виводять прибутки, отримані в Україні.

Третім фактором є скорочення надходжень від грошових переказів від українських громадян, які працюють за кордоном. Ці надходження, хоч і залишаються значними, зменшуються, що впливає на загальний баланс.

Отже, дефіцит платіжного балансу є наслідком не лише торговельного дефіциту, а й інших фінансових операцій, які сумарно показують, що відтік валюти з країни перевищує її приплив.

Чим загрожує

Дефіцит платіжного балансу загрожує економіці країни кількома серйозними проблемами.

“Це сигнал, що держава витрачає більше, ніж заробляє на світовій арені, і це може мати довгострокові негативні наслідки”, - каже експерт.

Найбільша та найочевидніша загроза - це виснаження міжнародних резервів. Коли країна має дефіцит, вона повинна чимось його покривати. НБУ змушений продавати іноземну валюту (долари, євро, золото), щоб оплачувати критично важливий імпорт (наприклад, паливо, зброю чи ліки), який перевищує експортні надходження.

Своєю чергою зменшення валютних резервів і зростання попиту на іноземну валюту чинять тиск на курс гривні. Якщо попит на долари чи євро зростає, а їх пропозиція на ринку падає, це призводить до девальвації. Слабка гривня робить імпортні товари (від автомобілів до побутової техніки) дорожчими для українців, що негативно впливає на купівельну спроможність населення.

“Девальвація гривні безпосередньо призводить до зростання цін на імпортні товари. Оскільки значна частина товарів на українському ринку є імпортною, це спричиняє так звану “імпортовану інфляцію”, що робить життя дорожчим для кожного”, - пояснює експерт.

Дефіцит платіжного балансу також може призвести до зростання державного боргу. Щоб уникнути повного виснаження резервів, уряд може звернутися до міжнародних кредиторів, таких як МВФ, Світовий банк чи інші країни, за фінансовою допомогою. Це допомагає профінансувати дефіцит, але водночас збільшує зовнішній борг країни.

Тривалий дефіцит платіжного балансу є ознакою економічної нестабільності. Це може відлякувати іноземних інвесторів, оскільки вони не впевнені у стабільності економіки та курсу валюти. Як наслідок, країна втрачає важливі інвестиції, які могли б сприяти економічному розвитку та створенню робочих місць.

Як зменшити дефіцит

Зменшення дефіциту платіжного балансу вимагає комплексного підходу з боку держави. Основна мета - збільшити надходження валюти в країну та зменшити її відтік.

Найефективніший спосіб зменшити дефіцит - це збільшити обсяг та вартість експорту. Для цього уряд може: надавати державну підтримку експортерам, наприклад, через фінансові кредити. Допомагати українським компаніям виходити на нові ринки. Підтримувати виробництва з високою доданою вартістю (наприклад, IT, машинобудування), а не лише сировину.

Також варто зменшити відтік валюти та залежність від імпорту. Це можна досягти, якщо: підтримувати та розвивати внутрішнє виробництво товарів, які раніше імпортувалися. Впроваджувати імпортні мита або квоти на певні товари, щоб зробити їх менш конкурентними порівняно з вітчизняною продукцією.

Щоб профінансувати дефіцит без втрати власних резервів, країна має активно залучати капітал з-за кордону. Це відбувається за рахунок: прямих іноземних інвестицій (FDI) та міжнародної фінансової допомоги та позик: отримання коштів від МВФ, Світового банку, ЄС та інших партнерів.

“Україна потребує 45 млрд дол. зовнішнього фінансування. Це включає дефіцит бюджету та видатки з погашення зовнішніх боргів”, - повідомив міністр фінансів Сергій Марченко.

Це підкреслює, що без міжнародної допомоги підтримувати поточні витрати, особливо на оборону, було б неможливо.

Вікторія Хаджирадєва