Луцький суд закрив адміністративне провадження проти місцевого мешканця, якого звинувачували у хуліганстві та злісній непокорі працівникам Територіального центру комплектування. Суд не знайшов складу правопорушення у його діях, а матеріали справи постановив направити до Державного бюро розслідувань (ДБР) у Львові. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на Аверс.

Як йдеться у матеріалі, інцидент стався у дворі будинку на вулиці Суборності у Луцьку. За свідченнями очевидців, з сірого мікроавтобуса без номерних знаків вибігли кілька чоловіків у рибальській формі без розпізнавальних знаків та почали заламувати руки молодому чоловікові, який стояв біля під’їзду.

На судовому засіданні з’ясувалося, що чоловіка звинувачували у порушенні громадського порядку та непокорі військовослужбовцям Володимирського ТЦК та СП. Проте, під час розгляду справи суддя Віталій Ковтуненко виявив численні невідповідності та сумніви щодо законності дій працівників ТЦК. Зокрема суддя назвав:

• Протоколи про адміністративне правопорушення, складені поліцейськими, містили суперечливі дані.
• Представники ТЦК не змогли надати наказ коменданта військового гарнізону, який би дозволяв проводити такі заходи у Луцьку, оскільки їхній центр знаходиться у Володимирському районі.
• Військові не змогли обґрунтувати, чому вони перебували у Луцьку. Їхні твердження про те, що чоловік був у розшуку, виявилися безпідставними.

Свідки з охоронної фірми, які втрутилися в ситуацію, заявили, що чоловіки в незрозумілій формі порушували громадський порядок. Їхні показання суперечили твердженням працівників ТЦК про спротив.

Враховуючи всі обставини, суддя закрив справу через відсутність у ній складу правопорушення. Матеріали справи було направлено до ДБР для подальшого реагування. Повідомляється, що провадження було закрите, оскільки дії ТЦК були сумнівними з точки зору законності, а їхні свідчення суперечили іншим доказам у справі.

Нагадаємо, з 1 вересня стартувало обов’язкове використання представниками ТЦК та СП, які працюють в групах оповіщення, нагрудних бодікамер. Її мета – забезпечити максимальну прозорість і законність мобілізації, підвищити відповідальність як представників центрів комплектування, так і військовозобов’язаних громадян.