Чи можна розцінювати такі навчання як репетицію до ще більшої ескалації конфлікту, та як на це реагують країни Прибалтики та Польща, Еспресо запитав у військового експерта та військового історика Михайла Жирохова.Чи є загроза українцям через військові навчання в БілорусіМихайло Жирохов каже, що Білорусь обрали основним майданчиком для таких навчань не лише через політичну лояльність режиму Лукашенка до Кремля. Є й суто практичні фактори. "Зараз, наприклад, у росіян немає достатньої кількості полігонів. У радянські часи територія Білорусі відігравала роль своєрідного "другого ешелону", де було зосереджено значну кількість складів озброєння та навчальних полігонів. Натомість у Росії в 1990-х роках більшість полігонів занепала, землі роздали у приватні руки, частину територій розорали. У результаті армія РФ вже давно відчуває брак місць для масштабних тренувань", – пояснює у коментарі для Еспресо військовий експерт.Цей дефіцит особливо проявився після початку воєнних кампаній у Грузії 2008 року та в Україні (з 2014-го). "Російські військові неодноразово скаржилися, що для якісної підготовки підрозділів їм бракує інфраструктури. Тож Білорусь, з її розвиненою радянською військовою спадщиною, стала логічним рішенням. Навіть коли була часткова мобілізація восени 2022 року, то вони використовували полігони на окупованих територіях Луганської та Донецької області. Ну і тим більше треба розуміти, що ці навчання повинні бути загрозою Заходу. Це своєрідний важіль впливу. Перш за все, на Польщу", – розповідає Михайло Жирохов.Щодо кількості військових та техніки, то за офіційними даними українських прикордонників участь беруть понад 2 000 військових із Білорусі, Казахстану, Киргизстану, Росії та Таджикистану. Залучатимуть 450 одиниць озброєння і техніки, зокрема й дев’ять літаків і вертольотів, та декілька десятків безпілотників."У неофіційних розмовах йдеться про більшу цифру. Фіксували до ддекількох сотень вагонів, було і перекидання літакам. Але, станом на зараз, якогось скупчення немає. Якщо, наприклад у 2021-му році, фіксували біля Гомеля, Зябровки, на певних полігонах велику кількість росіян і у підсумку вони пішли на Київ, то зараз такого немає", – наголошує військовий експерт.Поки що, переконаний він, навчання ОДКБ і  "Захід-2025" не несуть прямої загрози, оскільки зараз росіяни вимушені розпорошувати сили на донецький напрямок. "Військові ОДКБ за ці два тижні отримають якісь знання і поїдуть додому. А далі все продовжиться тими ж самими силами тільки разом з білорусами. І я припускаю, що основні сили ще не підтягнули. Принаймні про них білоруси й росіяни не говорять вголос", – каже експерт.Реакція сусідів: Польща та БалтіяНайбільші побоювання через військові навчання висловлюють країни Балтії та Польща. Причини очевидні – балтійські держави віддали Україні майже всю свою боєздатну зброю й нині лише починають отримувати нові постачання."Почитавши литовську, латвійську пресу, розумієш, що там зараз найбільша проблема полягає в тому, що балтійські країни віддали нам всю свою зброю. Ці країни тепер переозброюються, і вони саме у процесі. Польща активно зміцнює оборону, зокрема отримує від союзників комплекси ППО Patriot і розширює військову присутність на східному кордоні. Значна увага приділяється і Сувальському коридору – стратегічній ділянці між Польщею та Литвою, що з’єднує країни Балтії з рештою НАТО. Не випадково, найчастіше згадують про можливі сценарії гібридного чи військового тиску з боку Росії саме на цій ділянці. Тому у них зараз, знаєте, такий мандраж" – додав Жирохов.Сувальський коридор – територія навколо Сувалок, Августова та Сейн, яка одночасно з'єднує територію балтійських країн з Польщею та рештою країн НАТО, а також відокремлює територію російської Калінінградської області та Білорусі.Михайло Жирохов зауважив, що у сусідніх з Росією країн йде серйозна підготовка до різних варіантів розвитку війни."Саме полякам Нідерланди передали свої "петріоти", розрахунки. Тому що поляки всерйоз думають і готуються. Сувальський коридор, там, до речі, навіть не ремонтують дороги, розповідали мені очевидці. Про всяк випадок".Основна мета – залякуванняУ контексті спільних з Росією навчань окремо лунають заяви білоруських військових про можливе "відпрацювання застосування ядерної зброї". Проте українські та західні експерти розглядають такі анонси переважно як інформаційно-психологічну операцію. "Я дуже скептично ставлюся до заяв білоруських генералів і скептично ставлюся до заяв росіян. Вони мають передовсім залякувальний ефект. Такими іпсошними заявами, вони хочуть створити враження, що Росія та Білорусь готові діяти проти НАТО не лише звичайними силами, а й стратегічною зброєю", – каже Михайло Жирохов.Він наголошує, що насправді контроль над ядерним арсеналом залишається винятково у Москви, а Білорусь використовується лише як майданчик для політичних погроз. "Оці командно-штабні навчання завжди мають дві мети. По-перше, отримати і передати бойовий досвід. А друге - це показати, яка у нас армія і що ми можемо", – підсумував експерт.