Ця зустріч, яка мала б стати важливим кроком для зміцнення міжнародної позиції Польщі, вже оповита скандалом, який яскраво демонструє внутрішні політичні тертя між президентом і урядом. Адже перед польотом МЗС надіслало главі держави письмову інструкцію щодо лінії переговорів і складу делегації, однак Навроцький відкинув документ і полетів без участі дипломатів МЗС. Конфлікт навколо цієї поїздки, а також суперечливі рішення Навроцького, зокрема його вето на закон про підтримку українських біженців, підкреслюють наростання політичної кризи в країні. В польських та міжнародних медіа багато обговорюють, як послаблюється позиція Польщі на світовій арені, попри економічне зростання країни.Детальніше про це розповість Еспресо.Скандал довкола інструкцій МЗСМіністерство закордонних справ Польщі, фото: gov.pl Виглядає, що у Польщі формується "двовладдя" у зовнішній політиці: президент Навроцький (політично близький до консерваторів та націоналістів) і уряд Дональда Туска (ліберальна коаліція) проводять різні курси як з Україною, так і з США. Зокрема, Навроцький демонстративно апелює до політики Трампа, чиїм прихильником є, тоді як МЗС і прем’єр намагаються координуватися свої зусилля з ЄС, НАТО. Власне, що це створює правову колізію, хоч за польською конституцією зовнішня політика – спільна сфера президента й уряду. Адже прем’єр подає кандидатуру міністра МЗС, яку затверджує президент. Але на практиці процедурні "деталі" (хто формує делегацію, узгоджує пункти розмови, готує нотатки) стають інструментом політичної гри між президентом та урядом.Напередодні візиту до Вашингтона Міністерство закордонних справ Польщі підготувало для президента Навроцького детальні інструкції щодо тем, які він мав би підняти під час зустрічі з Трампом, а також тих, яких слід уникати (зокрема на випадок питань про Україну). За словами МЗС Польщі, ці вказівки були необхідними, оскільки, відповідно до Конституції Польщі, президент представляє державу на міжнародній арені, але реалізує зовнішню політику, визначену урядом.Однак у президентській канцелярії ці інструкції одразу відкинули і розкритикували, назвавши "жалюгідними і смішними", що вони складаються з очевидних тверджень на аркуші формату А4. Натомість в уряді відповіли, що МЗС передало президенту сотні сторінок матеріалів, включаючи переговорні позиції та дані, однак деякі речі просто підсумували. Кілька днів з обох таборів лунала критика одне одному і в підсумку загальна одна сторінка інструкції була "злита" в медіа і це обурило МЗС. У документі президента закликали бути обережним під час обговорення закупівель зброї, податку на цифрові послуги та інвестицій США у польську атомну електростанцію."Немає жодних інструкцій для глави держави. Віцепрем’єр Сікорський або прем’єр Туск можуть видавати інструкції своїм підлеглим. Їхні підлеглі – це заступники міністрів, їхня адміністрація (...), але не Президент Республіки", – сказав керівник Канцелярії президента Збігнєв Богуцький. Натомість прем’єр Туск іронічно відповів, що "знадобиться деякий час, щоб адміністрація президента звикла до всього, повністю зрозуміла правила гри та наслідки конституційних положень".У підсумку президент вирушив до США без жодного представника МЗС у своїй делегації, що є порушенням усталеної практики. Навіть зійшовши з літака, його не зустрічали польські дипломати. Зрозуміло, що такі дії викликали обурення в уряді, сприйнявши як спробу вести окрему зовнішню політику, що суперечить конституційним принципам. Один із чиновників МЗС неофіційно заявив, що такі дії "принижують державу" і є "маніпуляціями", які шкодять співпраці між президентом і урядом.Показово, що паралельно з візитом президента Навроцького, міністр закордонних справ Радослав Сікорський сьогодні зустрічається зі своїм американським колегою Марко Рубіо в Маямі. Також на сайті МЗС Польщі ні слова про зустріч Навроцького з Трампом.Тертя між Навроцьким і урядом ТускаКароль Навроцький, фото: Getty Images Конфлікт довкола поїздки до США є лише вершиною айсберга в напружених відносинах між президентом Навроцьким і урядом Дональда Туска. Ці тертя мають як ідеологічні, так і політичні причини. Навроцький, якого підтримує партія "Право і Справедливість" (PiS), сприймається як представник консервативного та націоналістичного табору, тоді як уряд Туска, що представляє ліберальну "Громадянську коаліцію", виступає за проєвропейську та більш прагматичну політику. Ця ідеологічна прірва призводить до постійних суперечок щодо зовнішньої політики, зокрема в контексті війни в Україні та відносин із США."Президент та його оточення мають інше бачення зовнішньої політики та місця Польщі у світі, ніж уряд. Залишатися важливим партнером як для Європейського Союзу, так і для Сполучених Штатів може стати дуже великим викликом для Польщі", - сказав Євгеніуш Смоляр, спеціаліст із зовнішньої політики варшавського Центру міжнародних відносин.Наприклад, у серпні Польща опинилася в центрі уваги через відсутність її представників на важливому саміті в Вашингтоні, де президент України Володимир Зеленський разом із лідерами європейських країн (такими як президент Франції Еммануель Макрон, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, прем’єр-міністр Великої Британії Кейр Стармер та інші) обговорювали з Трампом питання війни в Україні. Віцеміністр закордонних справ Владислав Бартошевський визнав, що "нікого з Польщі не буде" на цьому саміті, пояснивши це тим, що Польща є "середнім за розміром гравцем" і не має такого міжнародного впливу, як Німеччина чи Велика Британія. Ця відсутність викликала хвилю критики та обговорення в Польщі. Колишній міністр закордонних справ Яцек Чапутович назвав це "чорним днем для польської дипломатії", зазначивши, що неучасть Польщі послаблює її позицію як регіонального лідера. Європейська преса вказувала на внутрішні розбіжності між президентом і урядом як головну причину цієї дипломатичної поразки.Ще одним джерелом політичної кризи стало рішення Навроцького накласти вето на законопроєкт про продовження допомоги українським біженцям, що викликало різку критику як у Польщі, так і за кордоном. Навроцький пояснив своє вето тим, що виплати мають отримувати лише працюючі мігранти, а також запропонував альтернативний законопроєкт, який прирівнює "символи Бандери" до нацистських і комуністичних, що викликало обурення в Україні та серед польських лібералів.Читайте також: "А якщо всі українці виїдуть, хто тоді працюватиме?": вето президента Польщі на виплати біженцям спричинило хвилю обговореньЗниження впливу Польщі та можливий параліч владиДональд Туск, фото: gettyimages Відсутність Польщі на ключових міжнародних переговорах у Вашингтоні 18 серпня сприйняли як свідчення зниження її політичного впливу. Польські аналітики, такі як Катаржина Пісарська, зазначають, що ця неучасть є результатом як внутрішніх розбіжностей між президентом і урядом, так і слабкого впливу Польщі на адміністрацію Трампа. Вона підкреслила, що європейські лідери, які брали участь у зустрічі, мали на меті не допустити шкідливих для України рішень, тоді як Польща втратила можливість відстоювати свої інтереси та інтереси регіону."Скориставшись чудовими стосунками між своїми прихильниками та трампістами в Білому домі, Кароль Навроцький силоміць перехоплює відносини уряду з Вашингтоном, водночас просячи Сполучені Штати втрутитися у польську внутрішню та міжнародну політику", – прокоментував ситуацію OKO.press польський оглядач Вітольд Ґловацький.У Politico відзначили, що візит Навроцького до США відбувається на тлі "розділеної Варшави", вказуючи на "відкриту війну" між президентом та прем’єром. "Польща була відсутня на кризовій зустрічі в Білому домі ... Попередні зусилля щодо відродження Веймарського трикутника Польщі, Німеччини та Франції згасають … Статус Польщі як одного з найважливіших союзників Києва підривається політичними баталіями щодо українських біженців. Ці внутрішні розбіжності повною мірою проявляться в середу, коли новообраний президент правих поглядів Кароль Навроцький відвідає Білий дім,  щоб відвідати свого політичного союзника Трампа, який відкрито агітував за нього під час президентських виборів у Польщі", - пишуть у виданні.У Bloomberg кажуть, що така зустріч Навроцького із Трампом "викриває політичний розкол, який шкодить Польщі" і додають, що загроза посилення "політичного паралічу у Варшаві" виникла у невдалий для Європи час.Адже уряд Туска потребує згоди президента з усіх питань, від допомоги Україні до подолання дефіциту бюджету. Натомість отримує вето і інші пропозиції.У Bloomberg додають, що війна по сусідству зробила Польщу головним хабом західної допомоги Україні, а її процвітаюча економіка (за прогнозами, цього року вона буде однією з найдинамічніших у Європі) та відновлені витрати на армію засвідчили її перспективний статус."Але Навроцький скористався сплеском антиімміграційних настроїв у Європі та здобув несподівану перемогу на президентських виборах, перемігши кандидата уряду Туска на цю посаду. Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, найближчий союзник Трампа в Європі, сказав, що він відкоркував пляшку шампанського, щоб відсвяткувати перемогу. Польща зараз переживає незручне політичне співіснування в середині терміну повноважень уряду", - зауважують у виданні.За словами голови Європейського офісу з міжнародних відносин у Варшаві Петра Бураса, Польща замикається в собі, відповідно, дипломатія все більше підпорядковується внутрішньополітичним пріоритетам. "Стратегія Навроцького полягає в тому, щоб не дозволити Туску довести справу до кінця та змістити польський політичний дискурс праворуч", - сказав Бураса і додав, що "місія Навроцького" полягає в тому, щоб партія "Право і справедливість" усунула уряд Туска на виборах у 2027 році.Ринковий аналітик Пйотр Кучинський сказав виданню money.pl, що хоч Польща зараз є 20-ю найбільшою економікою світу, але це не дає нічого нового полякам у політичному сенсі, оскільки Варшава не має такого важливого впливу через проблеми із чітким зовнішньополітичним курсом.Читайте також: Третина учнів залишають школи: чому Польща втрачає українських старшокласників