Це не лише сама труба, яку потрібно прокласти на понад 2 тисячі кілометрів (більше, ніж від Києва до Парижа). Також у кошторис включені буріння додаткових свердловин, створення системи насосних станцій та добудова газохімічного заводу. В умовах санкцій і російської корупції ця сума значно зростатиме.Оскільки Китаю цей газопровід особливо не потрібен (інакше його вже давно збудували б), то очевидно, що оплачувати будівництво доведеться самій Росії. І, на відміну від внутрішніх соціальних програм, які Кремль скорочує, щоб знайти гроші на війну, ці витрати урізати навряд чи вдасться.Читайте також: Чи допоможе Китай завершити війну?При цьому вигоди від запуску газопроводу поки існують лише на папері, і зовсім не факт, що вони реалізуються. Китай завжди наполягав на тарифах, за якими Росія продає газ на внутрішньому ринку (тобто фактично субсидованих російським бюджетом). У будь-якому разі ціна буде невисокою і точно відрізнятиметься від цін на ринку ЄС, який Росія втратила через війну. Те саме стосується й обсягів: Китай уже має довгострокові контракти на постачання газу до 2030 року, і Росія може претендувати лише на заміщення певних екстрених обсягів. А в умовах енергетичного переходу на відновлювані джерела енергії цей проєкт узагалі ризикує ніколи не запрацювати.Водночас слід додати, що є ще один сценарій, коли Китаю "Сила Сибіру-2" точно знадобиться. У випадку вторгнення на Тайвань китайські морські порти, швидше за все, будуть заблоковані. Тоді постачання зрідженого газу морем припиниться, і для його компенсації знадобляться інші джерела. У такій ситуації новий російський газопровід стане якраз доречним. Тобто, теоретично, меморандум щодо "Сили Сибіру-2" може означати підготовку Китаю до наслідків, з якими він зіткнеться у разі вторгнення на Тайвань.Але у будь-якому випадку факт, що Росія буде змушена вилучити гроші з війни й витратити їх на будівництво сумнівного з економічного погляду проєкту, — не такий уже й однозначний мінус у цій історії.ДжерелоПро автора. Микола Княжицький, журналіст, народний депутат УкраїниРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів чи колонок.