Донецький напрямок. Тут артилерія не стихає ні вдень, ні вночі. Небо таке ж небезпечне, як і земля, бо ворог уважно стежить за кожним рухом. І саме тут на передовій працюють ті, кого майже не видно, але від кого залежить успіх цілих операцій – оператори безпілотників 44-ї окремої механізованої бригади.

Теплий літній день. Ми рухаємося посадкою до позицій екіпажів дронів. Навколо неймовірна природа, тут колись влітку могла бігати дітвора під час канікул, але тепер тут літні канікули мають зовсім інший вигляд. Сезон жаркий не тільки від погоди, а від постійних обстрілів.

Робота без вихідних

В бліндажі прохолодно, можна трішки сховатися від спеки та перепочити. Але для наших героїв поняття "відпочинок" звучить як розкіш. Пілоти гексакоптера "Вампір" можуть зробити 15-20 вильотів за добу. Вночі навіть більше, ніж удень. Саме під покровом темряви дрони приносять на передову боєприпаси, воду, продукти. Летять туди, куди де не пройдеш ні машиною, ні пішки через мінні поля, "їжаки" та загородження з колючого дроту.

"На ніч багатенько роботи. Доставляємо на передній край провізію, боєприпаси, куди не може авто заїхати. Також мінуємо підходи протипіхотними та бронебійними мінами, проводимо бомбардування бліндажів і особового складу противника", – розповідає "Боб".

Дрони зараз відіграють важливу роль на полі бою. Військовий прогрес зменшує можливість особистої присутності військовослужбовців на полі бою. Але піхоту замінити БПЛА, на жаль, ніяк не можуть, тому саме для них дружні дрони стають величезною підмогою, як вогневою, так і гуманітарною.

Дрони стають великою підмогою для хлопців на фронті (фото: РБК-Україна)

"Емоції, як у футболі"

Для пілотів БПЛА завжди найкращою мотивацією є точне влучання. Якщо вдалось влучити, то противник не підійде ближче до передніх позицій або ж не зможе підвезти боєприпаси.

"Емоції, як на футболі, коли твоя улюблена команда забила м'яч вирішальний", – розповідає "Боб".

Хлопці щиро посміхаються і згадують вдалі ураження скупчення окупантів. Кажуть, що іноді буває й таке, що навіть помилки можуть бути успішними. Ніби вдале співпадіння.

"Якось було, що ми залетіли в укриття льоху, де росіяни мали скупчуватися. І через збій навігації вийшло так, що ми не прицільно кинули скид і потрапили не в той погреб, в який потрібно. Але на диво виявилося, що саме там вони і скупчувалися", – розповідає "Боб".

Бійці кажуть, що "Вампір" – дуже потужний дрон. Він може переносити боєприпас вагою до 25 кг. І для ворожих сил він справді фатальний, адже може розносити вщент будівлі. А якщо немає укриття, то шансів вижити після атаки майже немає. Росіяни добре знають цей звук. Коли над ними з’являється українська "Баба Яга", як самі ж росіяни її називають, вони починають панікувати.

"Ми бачимо, як ворог тікає, забуваючи навіть про укриття. Бо знають: сховатися від цих боєприпасів майже неможливо. Дерева, кущі – ніщо не врятує", – розповідає "Масон".

Дрони працюють і по техніці: від пікапів та мотоциклів та броньованих машин. Часто росіяни намагаються маневрувати чи тікати, але швидкість і точність українських операторів перевершує спроби втечі противника.

"Вампір" – дуже потужний дрон, який здатний переносити боєприпас вагою до 25 кілограмів (фото: РБК-Україна) Від аграріїв до воїнів

Серед операторів БПЛА є хлопці, які ще ледь не вчора працювали у цивільних професіях. Дехто до війни літав на агродронах, обробляючи поля. Тепер той самий досвід вони застосовують проти ворога. Кажуть, що різниці великої в управлінні немає, лише задачі різні.

"Я працював в аграрному секторі, літав із 2019-го. А потім набрався досвіду і пішов у військо. Ті самі дрони, тільки замість добрив і засобів захисту тепер боєприпаси", - розповідає "Боб".

Деякі хлопці в батальйоні ще не досягли мобілізаційного віку. "Масону" 22 роки. Каже, що пішов у військо, проте не за популярним контрактом для молоді. "Ми тут не за гроші. Ми тут, щоб захищати свободу", – каже "Масон".

На цих позиціях немає романтики. Є постійна напруга, безсонні ночі й ризик щохвилини. Але є й головне, – віра в перемогу.

Зараз опоераторами БПЛА служать і ті, хто раніше мав зовсім інші професії (фото: РБК-Україна)

Проти РЕБу – на оптоволокні

У наступному бліндажі знайомимося із екіпажем трішки менших за розміром, але не менш потужних дронів. Споттер прикріплює боєприпаси до БПЛА, поряд лежать бомбери різних класифікацій, серед них і дрони з котушками оптоволокна.

Як наша сторона, так і сторона противника активно глушить сигнали, намагаючись залишити операторів "сліпими". Військові знайшли відповідь – дрони на оптоволокні. Але навіть такі БПЛА – це не панацея.

"Для нас оптоволокно – це не новинка. Ними літаємо більш впевнено, але теж є свої нюанси. Через вітер чи природні загородження може бути обрив. Але проти РЕБу це єдиний вихід, тому що в деякі місця на радіокеруванні просто не залетиш", – пояснює оператор ударних дронів.

Бійці розповідають, що через вагу котушки, яка кріпиться на борт – він менш маневрений та повільніший. Різких поворотів на ньому не зробиш.

"Там треба повільно і акуратно, бо треба не забувати, що позаду тягнеться волокно, яке може потрапити в пропи", – каже пілот БПЛА.

Проте пілоти навчилися і з такими труднощами справлятися, як кажуть самі, здебільшого завжди долітають до бажаної цілі. Загалом на оптоволокні наразі можна долетіти на 15 км, але дальність коригують залежно від місцевості та задач. Та все ж для воїнів неба найбільшою проблемою досі залишаються РЕБи.

"Ми боремося, стараємося. Буває, виходить дуже непогано. От буває біжить противник, і що б в них не летіло – вони йдуть тільки вперед. І для знищення цієї групи залучена ціла команда людей. Всі туди працюють, і коли ти врешті доганяєш, влучаєш йому в спину, тобі кажуть: "молодець", і ти такий: "фух", – розповідає пілот БПЛА.

Завдяки точним ударам захисників ворог платить високу ціну за кожен свій крок на українській землі (фото: РБК-Україна)

Найважче працювати вночі. Орієнтація у просторі, погана видимість, постійна небезпека від РЕБу та ворожих дронів. Але саме в темряві відбувається більшість завдань. І коли їх боєприпас пробиває броню і техніка зупиняється і починає горіти – кожен розуміє, що вони тут не дарма.

Оператори безпілотників 44-ї ОМБр продовжують робити свою роботу. Невидимі для стороннього ока, але абсолютно вирішальні для фронту. Вони бачать більше, ніж будь-хто інший. І завдяки їх точним ударам ворог платить високу ціну за кожен свій крок на українській землі.