Про це в етері Еспресо розповіла голова правління Української Асоціації китаєзнавців Віта Голод."Зараз у Китаї прослідковується тенденція сплеску націоналізму. По-перше, серед китайського населення 92% - хансі, а 8% - етнічні меншини, які також присутні невеличким відсотком у народно-визвольній армії КНР. Китайський націоналізм, як і будь-який інший, диктується зовнішньою загрозою. Саме войовнича постать США достатньо активно розкручується всередині Китаю, тобто є дух антиамериканізму, який присутній і в пропаганді, і в соціальних медіа", - прокоментувала китаєзнавця.За її словами, китайське населення зацікавлене у своїй сильній країні, щоб Китай поважали, і це активно підхоплює та підтримує пропаганда. Саме хансіцентричний націоналізм є доволі успішним у КНР."Китайська армія – кількісна, налічує понад 2 млн військових. Китай завжди підкреслює свою оборонну стратегію. Армія Китаю з 1979 року не брала жодної участі в збройних конфліктах, тобто вона немає бойового досвіду. Ми не знаємо, як буде діяти населення вразі наказу поповнити народно-визвольну армію. Можемо лише спостерігати, яким чином зростає військова міць Китаю, і це для багатьох із Західного табору виглядає загрозливо. Але китайська армія не доросла до рівня американської, але це ціль Китаю, можливо, до 1935 року. Армія КНР ще не готова до активної, гарячої фази, наприклад, зі Сполученими Штатами", - резюмувала Голод.Раніше повідомлялося, що Китай розробляє й впроваджує генеративні моделі ШІ у військову розвідку, щоб автоматизувати обробку великих обсягів даних і підвищити ефективність аналізу та прогнозування дій противника.