В ці дні Китай відвідала ціла низка іноземних лідерів, які раніше орієнтувалися переважно на США.

РБК-Україна пояснює, як Дональд Трамп зіпсував з ними відносини та у що це може вилитися згодом.

Головне: 

• Через що Штати зіпсували відносини з Індією, В'єтнамом та Індонезією?
• Що означає зближення Індії з Китаєм?
• Як далеко готові зайти ці країни у відносинах з Пекіном?

Цими днями в Китаї проходить низка міжнародних заходів – саміт Шанхайської організації співробітництва та святкування 80-річчя закінчення Другої світової війни. В гості до китайського лідера Сі Цзіньпіна приїхали прем'єр-міністр Індії Нарендра Моді, президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв, російський диктатор Володимир Путін, та ще з десяток інших лідерів азійських країн. 

Серед них є ті, хто давно орієнтується на Китай з різних причин: іранський президент  Масуд Пезешкіян, білоруський – Олександр Лукашенко чи пакистанський прем’єр Шехбаз Шаріф. 

Та в інших умовах Китай би, ймовірно, зібрав менш солідне представництво. Лідери одразу кількох країн, які раніше вирізнялися радше міцними відносинами зі США, також приїхали на саміт і поступово зближуються зі Піднебесною.

Серед інших, знаковим є приїзд до Китаю прем'єр-міністра Індії Нарендри Моді. Це перший його візит за 7 років. І цьому було багато причин. 

Дві найбільші країни Азії – Індія та Китай – мають складні та багатогранні відносини. З одного боку, вони є взаємодіють в рамках вже згаданої ШОС та БРІКС. Водночас між Індією та Китаєм достатньо протиріч. Обидві країни сприймають одна одну як стратегічних конкурентів, що змагаються за домінування в Східній Азії. 

При цьому Індія історично має зв'язки з країнами Заходу та розвиває з ними військово-політичне співробітництво. Найбільш відомим, але не єдиним тут є формат QUAD (США, Індія, Японія та Австралія). Це в Китаї сприймається як виклик і є однією з причин, чому Пекін створив союз із Пакистаном – головним антагоністом Індії. 

В 2020 році між країнами взагалі спалахнув збройний конфлікт в гірському регіоні Ладакх. Він призвів до загибелі 20 індійських солдат і невідомої кількості китайських військових. Хоча згодом ситуацію вдалося владнати, це серйозно підірвало політичну довіру між Нью-Делі та Пекіном. З того часу Індія запровадила низку економічних заходів проти Китаю – обмеження інвестицій, заборона китайських додатків, як TikTok, а також скорочення торговельних зв’язків. 

Як зазначає Reuters, нинішній візит Моді – це ще один знак дипломатичного потепління між Нью-Делі та Пекіном на тлі напруженості у відносинах Індії зі США. З поверненням до Білого дому президент США запровадив найвищі серед країн Азії мита на імпорт з Індії, а також пригрозив додатковими санкціями через закупівлю країною російської нафти.

У жовтні минулого року прем'єр-міністр Індії Нарендра Моді та лідер Китаю Сі Цзіньпін провели переговори на полях саміту БРІКС у Росії – це запустило потепління у відносинах обох країн. Наразі вони поступово знижують рівень напруженості. Проте невідомо як далеко все це заведе. Існують об'єктивні чинники, які роблять неможливим міцний індійсько-китайський союз. Передовсім, це відсутність довіри та конкуренція по цілій низці напрямків.

В'єтнам, попри те, що там досі править комуністичний режим (який утвердив свою владу після виведення американських військ), останніми роками намагався балансувати між Китаєм та США. Під час першого терміну Трампа В'єтнам став одним з найбільших вигодоотримувачів від торговельної війни США з Китаєм. Країна залучила інвестиції від американських компаній Apple та Intel. При цьому частину виробничих потужностей у В'єтнам було перенесено з Китаю. 

У 2023 році США та В'єтнам підвищили рівень відносин до "Комплексного стратегічного партнерства". Воно передбачає співпрацю щодо оборони, технологій та протидії впливу Піднебесної в Південно-Китайському морі. Проте, на другому терміні Трампа відносини обох країн охолодилися. 

У квітні цього року США запровадили 46% торгові мита  на в'єтнамський експорт. У липні було підписано торговельну угоду, яка частково пом'якшила тарифи – до 20%, але загалом політика Трампа далі створює ризики для В'єтнаму. Цим намагається скористатися КНР. У квітні китайський лідер Сі Цзіньпін відвідав В'єтнам. Під час візиту йшлося про збільшення обсягів торгівлі та китайські інвестиції в інфраструктуру. Візит в'єтнамського прем'єр-міністра Фам Мінь Тіня в Китай має на меті продовжити цю лінію. 

Як і В'єтнам, Індонезія довгий час орієнтувалася на США. У 2010-х Штати інвестували в індонезійську енергетику та технологічний сектор, а також підтримували країну в територіальних суперечках з Китаєм у Південно-Китайському морі. У 2023 відносини між обома країнами також  були оформлені як "Комплексне стратегічне партнерство", подібно до В'єтнаму.

Та Індонезія, як і більшість інших країн світу, не уникла торгових мит США. У випадку цієї країни вони сягнули 32% та згодом  знизилися до 19%. Індонезія є ключовим постачальником пальмової олії, одягу та електронних компонентів для американського ринку, тож введення тарифів призвело до падіння фондового ринку та зменшення експорту на 5-10% у першому кварталі цього року. Наразі Індонезія шукає способи переорієнтувати власну торгівлю на інші ринки. Саме це є однією з цілей візиту президента Індонезії Прабово Субіанто в Китай.

У всіх випадках дуже різкого повороту в бік Китаю не варто очікувати. Все-таки у Південній та Південно-Східній Азії амбіції Пекіну сприймають з осторогою. Але по мірі того, як Штати під керівництвом Трампа будуть продовжувати тиск на партнерів, країни регіону шукатимуть способи убезпечити себе тим чи іншим способом.

При написанні матеріалу використовувались публікації Reuters, The Hindu, VietnamPlus, Nusantara Bisnis Konsultan Indonesia, South China Morning Post.