Кліматичні зміни можуть зрушити виноградарство і садівництво на північ: виноград можна буде вирощувати навіть у Черкаській і Київській областях, а південні виноградники будуть під ризиком через брак води.

Про це в інтерв'ю РБК-Україна розповіла голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко.

В Україні зміни клімату проявляються у більш  інтенсивних літніх посухах , особливо на півдні та сході країни, що негативно впливає на сільське господарство, звертає увагу Тетяна Тимочоко.

"Західні регіони дедалі частіше  потерпають від паводків і повеней  через рясні зливи. У гірських районах Карпат спостерігається прискорене танення снігового покриву та льодовиків, що змінює гідрологічний режим річок і загрожує водозабезпеченню населених пунктів", – каже вона.

Збільшується частота та сила екстремальних погодних явищ – хвиль спеки, сильних буревіїв і лісових пожеж, раніше менш потужних і рідкісних.

Також еколог зазначає, що через зміни клімату в Україні з’являються нові комахи-шкідники та бур’яни, які були раніше притаманні тілкьи деяким регіонам.

• Через 10-20 років без системних заходів Україна відчує сильніші наслідки зміни клімату: температура зростатиме швидше за світову середню, що спричинить більш інтенсивні хвилі спеки, тривалі посухи та підвищений ризик засух на півдні й сході, зазначає фахівець.

"Одним з найважливіших викликів стане сільське господарство. У степовій зоні, зокрема в Одеській, Херсонській, Миколаївській та Запорізькій областях,  клімат поступово стає схожим на напівпустельний . У найближчі десятиліття там буде дедалі важче вирощувати культури, які потребують стабільної вологи", – каже вона.

• Найбільше постраждають озима пшениця, кукурудза та ячмінь,що вже за посушливих років дають менші врожаї. Під загрозою також вирощування цукрових буряків і сої через їхню високу чутливість до нестачі води.

"Водночас виноградарство й садівництво можуть зміститися північніше: к лімат стане придатним для вирощування винограду навіть у Черкаській чи Київській областях , але традиційні виноградники півдня опиняться під загрозою через нестачу води", – відзначає вона.

• У Карпатах і на Поліссі врожайність деяких культур може зростати через довший вегетаційний сезон, але зростатиме ризик шкідників і хвороб.
• Якщо не вживати заходів, п івдень України за 20 років може стати економічно невигідним для сільського господарства без масштабного зрошення, що призведе до втрати аграрного потенціалу та залежності від імпорту.

Щоб зменшити вплив людини на клімат, діяти треба вже зараз, каже еколог. Вона переконана: Україні слід скорочувати викиди, поступово відмовляючись від вугілля та переходячи на відновлювану енергетику – сонце, вітер, біомасу.

"Важливим кроком стане розвиток енергоефективності: у теплення будівель, модернізація систем опалення , масове впровадження енергоощадних технологій у промисловості та житловому секторі", – зазначає Тетяна Тимочко.

Транспорт потрібно робити більш екологічним: розвивати громадський транспорт, електромобілі, залізницю, велосипедну та пішохідну інфраструктуру, щоб зменшити залежність від авто.

У сільському господарстві пріоритет – раціональне землекористування , економія води, скорочення мінеральних добрив та стале тваринництво, щоб зменшити викиди метану і закису азоту, підкреслює вона.

Ліси та природні екосистеми треба захищати й відновлювати: припиняти незаконні вирубки , зберігати водно-болотні угіддя, розширювати лісорозведення.

Суспільство має виховувати екологічну культуру: сортувати сміття, менше використовувати пластик, економно витрачати ресурси та підтримувати "зелену економіку" через освіту, інформаційні кампанії та державні стимули.

Відзначимо, аграрний сектор, попри свою ключову роль у забезпеченні продовольчої безпеки, завдає значної шкоди довкіллю та здоров’ю людей. Жителі сільської місцевості щодня контактують із пестицидами, добривами та випарами. Ми писали, як сільське господарство псує здоров'я людям в селах.

Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.