Синьо-жовтий стяг над майбутньою "Ноосферою" – нова віха розвитку для української наукифото: НАНЦУ порту данського міста Фредеріксгавн 30 серпня 2021 року над колишнім легендарним британським криголамом "James Clark Ross" урочисто замайорів синьо-жовтий прапор. Його підняв директор Національного антарктичного наукового центру Євген Дикий спільно з британським капітаном Саймоном Веллесом та українським капітаном Олегом Новосильним. Поряд стягом замайорів і вимпел Національного антарктичного наукового центру.Вже за кілька місяців судно прибуло до порту в Одесі, щоб взяти на себе важливу роль українського науково-дослідного флагмана. Тоді ж криголам отримав свою нову назву – "Ноосфера". Його поява ознакувала нові можливості та рівень для розвитку української науки. А сама назва також стала символічною, адже сам цей термін походить з праць Володимира Вернадського, на честь якого названа українська антарктична станція.""Ноосфера" купувалася не лише для станції "Академік Вернадський", і навіть не для Центру антарктичних досліджень, хоча саме Центр є її оператором. Це судно має величезне значення не тільки для української науки, а й для країни загалом. Разом із кораблем "Борис Александров", раніше він називався "Бельгіка", та "Ноосферою", які з’явилися в Україні практично одночасно у 2021 році, відбулося відродження українського науково-дослідного флоту після 20-річної перерви. Уперше після двох десятиліть, коли Україна фактично "сушила весла на березі", ми знову отримали науково-дослідний флот, який колись мали, але який, на жаль, був безжально знищений в 90-х і на початку 2000-х років, – розповідає Євген Дикий у коментарі Еспресо. – Поява цих суден стала символом повернення України до світового океану та відновлення статусу морської держави. Морська держава – це не лише географія, а передусім морські дослідження, на яких базується державна політика щодо використання ресурсів, вивчення морського дна тощо.На щастя, лише за чотири тижні до початку повномасштабного вторгнення, криголам встиг вийти у свій перший рейс. Тоді як "Борис Александров" залишився заблокованим в Одесі через війну.Криголам як крок до потужної міжнародної співпраціфото: НАНЦВласне завдяки тому, що "Ноосфера" тоді вирушила у рейс, вона не була заблокована в Чорному морі й продовжує працювати в океані."Між експедиційними сезонами судно базується у південноафриканському Кейптауні, а під час антарктичного літа оперує через чилійський порт Пунта-Аренас. При цьому "Ноосфера" працює не лише для нашої станції "Академік Вернадський". Хоча вся логістика станції наразі дійсно зав’язана саме на ній, але, крім того, "Ноосфера" також повністю забезпечує логістику польської антарктичної програми. І регулярно бере участь в спільних міжнародних проєктах з іншими країнами", – пояснює директор НАНЦ.Що цікаво, одна з найсерйозніших та найбагатших наукових організацій у світі – Національний науковий фонд США – звертається саме до України по "Ноосферу" для потреб американської антарктичної експедиції, і це вже є міцним та потужним партнерством. "Вона стала не лише інструментом для українських науковців, які отримали можливість працювати за межами станції "Вернадський", та хоч по всій Антарктиді і взагалі океану, але також певним інструментом нашої дипломатії. Це частина нашої міжнародної політики. Це знак престижу, бо насправді дуже багато країн дивуються тому, що навіть в таких важких умовах ми маємо свій власний науково-дослідний флот. Тому це й інструмент для налагодження співпраці. І зацікавленість в ній дуже велика", – відзначає Євген Дикий.У цьому контексті він також нагадав, що у новому антарктичному сезоні, який розпочнеться узимку, відповідно, з початком антарктичного літа, на борту "Ноосфери", поряд з українськими океанографічними дослідженнями, планується перша в історії мексиканська антарктична експедиція. "Логістика "Вернадського", звичайно, зав'язана саме на "Ноосферу", але я б сказав, що це 10% від функціонала цього судна. А решта – це наші власні українські океанографічні дослідження у відкритому океані. І міжнародна співпраця. "Ноосфера" стала інструментом м'якої сили, який дуже суттєво збільшує нашу вагу. Передовсім у рамках договору про Антарктику, у цьому, так би мовити, "Антарктичному клубі", де ми перейшли в абсолютно іншу категорію гравців. Як країна, яка має повний комплект: і станцію, і судно льодового класу, яке може працювати там весь довгий антарктичний сезон", – підкреслює науковець.Власне четвертий антарктичний сезон судна, який тривав із 12 грудня 2024 року по 10 травня 2025 року став рекордним не лише за пройденим шляхом, але й за кількістю міжнародних співпраць."Тепер не нас обирають, а ми обираємо": новий рівень у роботі з партнерами для Українифото: НАНЦСьогодні цей справжній плавучий науково-дослідний інститут дозволяє охопити дослідженнями 90 % площі океанського дна. Окрім екіпажу з 27 людей, криголам вміщує до 50 науковців, а автономність плавання судна до двох місяців дозволяє проводити дослідження у будь-якій точці Світового океану. Це створює велике зацікавлення навколо можливостей роботи із "Ноосферою".Як зауважив директор НАНЦ, тепер вони мають чергу охочих на наступні рейси "Ноосфери". Це дає новий рівень у співпраці, коли науковці вже самі обирають, із ким цікаво буде працювати фінансово, з ким політично, а хто зможе посилити українські наукові можливості завдяки новим методикам."Тепер не нас обирають, а ми обираємо, – підкреслює Євген Дикий. – Морський флот в цьому сенсі недарма завжди був предметом саме гордості. Все ж таки свій прапор на своєму флагмані над океаном – це дійсно інший рівень держави, інший статус".Історія легендарного криголама та як британський "James Clark Ross" став українською "Ноосферою"фото: НАНЦКриголам збудувала 1990 року британська компанія Swan Hunter Shipbuilders, тоді ж його урочисто спустили на воду за участі королеви Єлизавети II. Свою назву "James Clark Ross"  він отримав на честь англійського полярного дослідника та військового моряка сіра Джеймса Кларка Росса. Саме він у першій половині XIX століття здійснив найбільшу для свого часу експедицію в Антарктиду, а також був першою людиною, яка перетнула відмітку у 78° південної широти.У флоті Британської антарктичної служби судно використовувалося для біологічних, океанографічних і геофізичних круїзів. Воно було оснащене низкою лабораторій, а також спеціальною системою лебідок, які дозволяли розгортати наукове обладнання як за кормою, так і посередині судна. Окрім того, завдяки надзвичайно низькому рівню шуму на криголамі стало реально розгортати чутливе акустичне обладнання.Серед цікавих аспектів роботи криголама у часи служби Великій Британії можна відзначити те, що James Clark Ross взяв участь у першому міжнародному дослідженні щодо оцінки запасів криля в атлантичній частині Південного океану, дані якого і сьогодні використовуються в моделях оцінки криля.Окрім того, саме James Clark Ross у 1996 році доставив першу українську антарктичну експедицію на станцію "Академік Вернадський".Тим часом рішення про придбання криголама для України прийняли у 2021 році, про це домовилися британський та український уряди. А вже 7 липня Кабмін прийняв рішення виділити 5 мільйонів доларів на знакову покупку."Ми придбали "Ноосферу" за абсолютно смішну для неї суму, – зауважив директор НАНЦ. –  І за це, до речі, дякуємо Великій Британії і тодішньому нашому послу пану Вадиму Пристайку, бо це була саме політична ціна. Базова ринкова була в рази вищою. Я б сказав, що ці 5 мільйонів – це одна з найбільш вдалих інвестицій взагалі в історії української науки".Національний антарктичний науковий центр та британська установа "Дослідження та інновації", частиною якої є Британська антарктична служба, підписали акт про купівлю Україною криголама 19 серпня.І вже 30 серпня відбулася офіційна передача судна Україні і підняття над ним синьо-жовтого прапора. До Одеси криголам прибув 5 жовтня, а 29 жовтня отримав свою нову назву – "Ноосфера", яка ще тісніше пов’язала його як зі станцією "Академік Вернадський", так і з українською дослідницькою наукою в цілому.фото: НАНЦВже після прибуття криголам почали обладнувати та готувати до першого українського антарктичного рейсу."Все ж таки, треба розуміти, що ми купили не нове судно. Йому на той момент було рівно 30 років. Тут будь-яка людина, яка володіє вживаною машиною, добре це зрозуміє. Навіть звичайний вживаний автомобіль потребує регулярного технічного догляду набагато більше  ніж новий із салону, – пояснює Євген Дикий. – А з судном необхідність технічного обслуговування збільшується пропорційно до об'єму, а в нас – це 5 тисяч тонн. Воно щорічне і робиться кожного літа".Фактично до одеського порту прибуло майже порожнє судно. Так, на борту залишилися лебідки та інші особливі механізми, поєднані із самим корпусом. Натомість усі наукові прилади, дослідницьке обладнання британці перемістили на свій новий криголам. Тому українці взялися до справи, аби вже 28 січня 2022 року змогти відправити "Ноосферу" у рейс. А далі продовжили постійно вдосконалювати корабель."Ми зараз все доповнюємо, і оскільки в військовий час витрачати на це бюджетні гроші було б неправильно, то все це робиться тільки тими коштами, які ми на "Ноосфері" ж заробляємо, співпрацюючи з іноземними експедиціями. Тобто кошти від іноземної співпраці ми інвестуємо у покращення можливостей "Ноосфери", – відзначає науковець і додає: – Вона не повністю самоокупна, але принаймні всі модернізації, всі оновлення і наповнення науковими приладами – це все повністю здійснюється не за бюджетний кошт, а за ті гроші, які ми на ній заробляємо".