Чіткий почерк: зруйновані будинки, загиблі, десятки поранених.Цього разу Росія обстрілювала столицю майже 9 годин — шахеди, балістичні й крилаті ракети. Під завалами ще лишаються люди. Вже відомо про щонайменше 23 загиблих і понад півсотні поранених; серед загиблих і поранених — діти.Знову знесено цілий під’їзд у житловій п’ятиповерхівці. Зруйнований торговельний центр, пошкоджені офіси.Зокрема, представництво ЄС і "Британський дім". Дуже імовірно, що не випадково: граються у символізм і намагаються залякати за підтримку України.Президент і міністри говорять про "робимо все можливе". Сварять Китай і Угорщину. Але після 3,5 років повномасштабної війни, і обговорення тих самих висновків після кожного обстрілу, час питати за незроблене. І вимагати зробити.1. Удари відплатиНайкращий спосіб припинити обстріли — нищити засоби, а також завдавати неприйнятної шкоди ворогові.Цього разу наче є про що говорити. Уражені ще два рашистських НПЗ, пошкоджено залізничну інфраструктуру. Продовжується руйнування постачання пальним як армії вторгнення, так і півдня, а в перспективі й центру Росії, експорту нафти "Дружбою" та портом Усть-Луга. Оглядачі рахують збитки рашистів…Це однозначно добре. Але таким операціям досі бракує ефекту накопичення. Ворог встигає відремонтуватися і відновитися.Ні, удари не марні — шкода для ворога безсумнівна, відволікання ресурсів теж значне. Але для якісного ефекту потрібна постійність. У рашистів мають бути не кілька чорних днів, а відчуття чорного провалля, в яке вони заглиблюються все дужче. Вони мають знати, що, поки триває агресія проти України, ставатиме тільки гірше. Це не перебити жодною пропагандою. Але це і потребує значно більших ресурсів.Ми чули принаймні про три "проривних" розробки, які здатні доставити війну хоч до Москви, хоч деінде на європейській частині. "Фламінго", "Довгий Нептун", "Паляниця" і загалом концепція дрон-ракети… Навіть рекламний алгоритм ФБ підтягує відомості про нові розробки дальніх дронів, ТТХ яких звучать чарівною музикою…Читайте також: Вийти з ідеального штормуДе це все? Де обіцяні Зеленським "тисячі ракет, десятки тисяч дронів"? Кошти є. І українські (особливо якщо тирити поменше), і партнерські. Виробництва давно можна було б розгорнути — або в захищених локаціях, або у партнерів поблизу нашого кордону. Було б уміння. Нема?  У кого саме? Чому він/вона досі на посаді? Чому запити про це ігноруються, а українцям підсовують чергові шоу і провокують  дискусії на штучні теми?2. Захист небаЦе у продовження запитань про ракети та дальні дрони.Не бракує бравурних повідомлень про "дрони-перехоплювачі", "масові ракети", лазерні та інші новітні системи. Але вони здебільшого повідомленнями й лишаються.Натомість навіть вогневі групи, які як "засіб останньої надії" борються із шахедами, скаржаться на брак людей і озброєння. Засоби радіоелектронної боротьби та протидії технічним розвідкам постачаються "пізно і мало". Проривні розробки, як-от проєкт "Ай-Петрі", ігноруються — бо ж за ними стоїть Порошенко, а ОПа велить не мати з ним справ.Дрібʼязкове політиканство ОПи і розквітлі корупційні схеми не дозволяють адекватно і швидко посилювати систему ППО — і тому рашисти, з усім їхнім бардаком, але продовжують вбивати, нарощуючи кількість в якість ракет, дронів і відповідно — влучань і жертв.Відповідними викладками переповнені соцмережі — але ОПі байдуже. Що має статися, щоб ставлення змінилося? Чекають влучання у Банкову?3. Цивільний захист. УкриттяУ червні 2023 року, після скандалу із загибеллю сімʼї на порозі зачиненого бомбосховища, "Європейська Солідарність" подала законопроєкт 9358 - щодо окремої програми для будівництва укриттів, сховищ, малих укриттів для громадських місць, і зазначенням стандартів для них і виділенням належних коштів.Читайте також: "Реформа" Офісу президента: що в цих умовах зможуть змінити ветерани та військові?Проєкт навіть не розглядали. ОПа і "слуги" все ж знають самі. А якщо що — провину можна перекинути — чи на місцеві громади (в яких постійно забирають кошти), чи й на самих українців (не слухають мудрих порад і "не ходять в укриття"- яких може банально не бути, чи які можуть не відповідати вимогам безпеки).Жодне з цих питань — не нове. Після кожного обстрілу, особливо столиці, актуалізуються. На їх вирішення виділяються сотні мільярдів коштів платників податків, мільярди доларів і євро від партнерів. Але знову і знов — питання не вирішуються. Бо так поки можна. Так звичніше і зручніше. Війна і смажений півень — десь поки "там". У крайньому разі можна буде прийняти принизливі умови "миру" - і звинуватити в тому партнерів.Такий от нехитрий план. Винуватець — безперечно, Путін. Це він запускає ракети й дрони по житлових кварталах.Але правда й у тому, що влада України досі не бажає діяти на випередження, берегти життя людей і підвищувати безпеку громад.Україна, маючи підтримку союзників, маючи унікальний потенціал суспільства, маючи щирий порив волонтерів, — може і здатна вибити зуби масивному, але тупому російському ведмедю. Все залежить від здатності управляти тим, що маємо — і не ловити ґав.Це злочинна бездіяльність — ігнорувати свій обовʼязок, а потім на руїни носити квіточки та плюшевих ведмедиків.ДжерелоПро автора. Ростислав Павленко, український політик, політолог, політтехнолог, викладач. Народний депутат України IX скликанняРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.