Європейський Союз готовий допомагати Україні на тих самих умовах, що й своїм державам-членам, однак вимагає гарантій ефективності використання коштів. Саме тому Україна має створити систему контролю, подібну до європейської: перевірки повинні охоплювати не лише підрядників, а й усі наступні ланки – субпідрядників і навіть субсубпідрядників. Про це в інтерв'ю «Главкому» розповіла голова Держаудитслужби Алла Басалаєва.

Алла Басалаєва каже, що в Україні контроль обмежувався тільки першою ланкою договору, адже повноваження йти далі відсутні. «А зараз ми мусимо це робити. І часто це не сприймається бізнесом. На будь-які такі ініціативи починаються скарги: «О боже, нам посилюють контроль, держава зловживає…». Але це нормальна практика для будь-якої країни Європейського Союзу: щоб зрозуміти, чи ефективно витрачаються бюджетні кошти, хочуть дійти до їх кінцевого освоювача», – розповідає вона.

Зі слів очільниці Держаудитслужби, в Україні дуже багато підрядників і субпідрядників – ФОПів і при перевірці первинної документації Держаудитслужба не може знайти фізичну особу, Басалаєва каже, що вони просто «розчиняються». Тому український бізнес має переформувати свої процеси більш відповідально, коли використовує бюджетні кошти. Контролюючі органи можуть прийти з перевірками по всьому ланцюжку поставки товару.

Басалаєва поділилась, що під час аудиту однієї з програм Міністерства освіти Держаудитслужба виявила проблему: три компанії-постачальники, які уклали договори з закладами профтехосвіти та отримали понад 88 млн грн у рамках Ukraine Facility, не були зареєстровані за юридичними та фактичними адресами. Це унеможливило належний контроль і доступ до підтверджувальної документації, а отже перевірку можливих фактів шахрайства, конфлікту інтересів, корупційних дій чи інших порушень. «Крім того, всі отримувачі, підрядники та субпідрядники зобов’язані, відповідно до вимог Ukraine Facility, створити «аудиторський слід» – щоб контролюючі органи могли легко підтвердити інформацію. Наприклад, приховані роботи в будівництві повинні детально документуватися, зокрема з фото- та відеофіксацією. Ми запропонували Національному координатору рішення: включення до умов контракту обов’язку підрядника/постачальника надавати відповідний доступ до документів, приміщень, складів. У разі ж невиконання вимог замовник має застосовувати санкції», – резюмувала голова Держаудитслужби Алла Басалаєва.

Як повідомлялося, Рада Європейського Союзу ухвалила рішення про надання Україні 3,056 млрд євро в межах Ukraine Facility. Ukraine Facility – програма багаторічної фінансової допомоги Україні від ЄС. Вона передбачає надання 50 млрд євро впродовж 2024-2027 років. З цієї суми 39 млрд євро спрямують у держбюджет для посилення макрофінансової стабільності. Решта – спеціальний інвестиційний інструмент для покриття ризиків у пріоритетних секторах, покриття відсотків за кредитами тощо.

Варто зазначити, що Україна не виконала необхідні реформи для отримання четвертого траншу фінансування у межах програми Ukraine Facility. Єврокомісія визнала 13 реформ виконаними та рекомендувала Раді ЄС перерахувати Україні 3,05 млрд євро як четвертий транш.

Згідно з вимогами до кінця березня 2025 року Україна мала виконати 16 контрольних показників. З трьох залишених без виконання реформ одна стосується децентралізації, ще одна – оновлення законодавства про АРМА, а третя – процедури добору суддів до Вищого антикорупційного суду.

Нагадаємо, близько 1,1 млрд євро з недонарахованих 1,5 млрд євро четвертого траншу допомоги за програмою Ukraine Facility надійдуть в Україну в кінці жовтня – листопаді у разі виконання українською стороною двох з трьох наразі невиконаних індикаторів програми за перший квартал 2025 року.

До слова, Європейський Союз може використовувати заморожені російські активи, щоб подолати фінансові прогалини у забезпеченні сталого функціонування України у 2026-2027 роках.