На мільярдних договорах у сфері будівництва «зашиті» додаткові витрати на технічний та авторський нагляд, а також консультативні послуги, які іноді сягають від 1 до 6% від загальної вартості. Про це в інтерв’ю «Главкому» розповіла голова Держаудитслужби Алла Басалаєва. Вона навела приклад одного з об’єктів, де за кошторисом у 3,8 млрд грн додаткові витрати перевищили 160 млн грн. При цьому Басалаєва наголосила: авторський і технічний нагляд є необхідними, однак залучення зовнішніх інженерів-консультантів викликає питання, адже великі замовник – Служба відновлення чи управління капітального будівництва – мають власних спеціалістів.

Очільниця Державної аудиторської служби України пояснила, як працює поширена схема додаткових витрат у великих будівельних контрактах. Спершу замовник укладає основний контракт на будівництво або ремонт об’єкта. Паралельно без тендеру (або за процедурою, що формально відбувається, але фактично не є конкурентною) залучаються консалтингові компанії для «управління ризиками», «експертної підтримки» або «технічного нагляду». При цьому в договорах часто немає ні чіткого списку цих робіт, ні строків їх виконання.

Оплата за такі послуги може становити значну частину від вартості основного контракту, хоча вона не прив’язана до конкретних результатів. У підсумку звіти виглядають надто загальними, без детальних матеріалів і без можливості реально оцінити якість виконаної роботи.

«У чому роль цих консультантів, у чому їхня додана вартість – питання є, а відповідей на них немає. І проблема не лише в тому, чи потрібні консалтингові послуги (хоча це інколи – послуги юристів!), а в тому, що відсутній належний контроль, публічність і конкретика, що породжує небезпеку неефективного і непрозорого розподілу бюджетних ресурсів. Тому наразі контроль за відновленням – проблемна тема №1. Ну, погодьтеся, як може квадратний метр квартири в Бородянці коштувати дорожче, ніж у Києві? А він коштує», – розповіла Басалаєва.

До слова, Міністерство інфраструктури, яке запровадило так званий «укрупнений показник вартості» (УПВ), створило вкрай суперечливу систему ціноутворення при виконанні державних замовлень з будівництва. Її суть – звести все до одного усередненого показника, що дає велике поле для маніпуляцій