Країни Європейського Союзу планують убезпечити свої східні кордони від можливого російського вторгнення, створивши своєрідний водний бар’єр за допомогою відновлення болот.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на видання Politico.

Як пише видання, у лютому 2022 року, коли російські війська сунули на Київ, український консультант з питань оборони Олександр Дмитрієв зважився на нестандартний крок: підірвати дамбу на річці Ірпінь.

Фото російських танків, що загрузли в болоті, свого часу облетіли весь світ. Три роки потому цей епізод надихає країни східного флангу НАТО розглядати відновлення власних боліт - поєднуючи дві стратегічні цілі, які все частіше конкурують за ресурси: посилення оборони та боротьбу зі зміною клімату.

В Європі вважають, що ідея Дмітрієва не лише дозволить захистити кордони від потенційного нападу Росії, але й допоможе боротьбі з глобальним потеплінням. Адже "торф’яні болота вловлюють вуглекислий газ, що нагріває планету, так само добре, як і втоплюють ворожі танки".

Фінські політики пропонують відновлювати болота вздовж кордонів із Росією. Міністерства оборони та довкілля вже готують спільний пілотний проєкт.

"Це одночасно захист, клімат і природа", - пояснили у Міністерств довкілля Фінляндії.

Ідею активно підтримують і в парламенті. За словами депутатки  заболочені території на східному кордоні можуть ускладнити пересування ворога й стати важливим елементом оборони.

У Польщі відновлення боліт уже входить у масштабний оборонний проєкт "Східний щит", вартістю понад 2 мільярди євро.

Міністерство оборони заявляє, що відновлення торфовищ і заліснення прикордонних територій підвищить захист країни та допоможе виконати кліматичні зобов’язання перед ЄС.

"Для нас природа - союзник", - каже заступник міністра оборони.

Вчені та активісти підкреслюють, що це безпрограшний варіант: менші викиди парникових газів і природні бар’єри для ворожої техніки.

У країнах Балтії торфовища займають до 10% території, але системного плану відновлення немає.

У Литві питання оборонного використання боліт лише починають обговорювати. Латвія та Естонія поки обмежуються використанням наявних природних перешкод у плануванні оборони, без масштабних програм відновлення.

Вчені наполягають, що повернути деградовані болота до природного стану буде просто - достатньо закрити осушувальні канави й відновити водний режим.

Водночас використання торфовищ для оборони надихає не всі країни. У Німеччині, де осушено понад 90% торф'яних боліт, Бундесвер не виявив бажання обговорювати цю ідею.

Як відомо, після повномасштабного вторгнення Росії в Україну в Європі зросли побоювання нової агресії з боку РФ. Країни почали активно готуватися - модернізують свої армії та розробляють плани оборони у разі можливого нападу.

Як заявив начальник Генерального штабу Збройних сил Франції генерал Тьєррі Буркхардт, Росія через п'ять років може стати "реальною загрозою" для Європи, враховуючи темпи переозброєння держави-агресора.

Президент України Володимир Зеленський також припускає, що російська армія може напасти на країну-члена НАТО протягом найближчих п'яти років, щоб перевірити альянс на міцність.

Чи готовий Путін до війни із Заходом і як відповість НАТО - читайте у матеріалі РБК-Україна.