Від блокади зерна до "бандерівських символів"

Останнім часом відносини між Польщею та Україною, які були міцними союзниками, стали напруженими. Так, ще з кінця 2023 року польські фермери блокували кордони з Україною. А у 2025 році антиукраїнська риторика вийшла в Польщі на новий рівень. Все – через президентські вибори. Причому під час передвиборчої кампанії антиукраїнська риторика вийшла за межі ультраправих партій, таких як "Конфедерація", і почала використовуватися навіть провідними кандидатами. Це було пов'язано зі зростанням негативного ставлення поляків до українців. За даними опитувань, частка поляків із негативним ставленням до українців зросла з 14% у 2023 році до 24% у 2025-му.

Так кандидат від "Права і справедливості" Кароль Навроцькийвикористовував антиукраїнську риторику, зокрема, вимагаючи від України взяти на себе відповідальність за Волинську трагедію. Він до слова і переміг.

Тому можна не дивуватись, що "бандерівські символи" вийшли на порядок денний в Польщі. Інцидент, що стався на концерті білоруського репера Макса Коржа у Варшаві 9 серпня 2025 року, яскраво ілюструє цю проблему.

Нагадаємо, під час концерту група фанатів, серед яких були українці, розгорнула червоно-чорний прапор. Польська поліція затримала понад 100 осіб. Деякі українці, затримані під час концерту, були депортовані з Польщі, і їм заборонили в'їзд до Шенгенської зони на п'ять років.

Вже 25 серпня новий президент Польщі Кароль Навроцький заявив, що ініціює внесення змін до Кримінального кодексу, аби "бандерівські символи" прирівняти до нацистської та комуністичної символіки.

Як пояснив Навроцький, мета його ініціативи – протидія російській пропаганді та зміцнення відносин України з Польщею на основі партнерства, взаємної поваги та чутливості.

За словами польського лідера, законопроєкт містить принцип "стоп бандеризму". Хоча Навроцький не уточнив, що саме означає поняття "бандерівські символи", може йтися про символіку ОУН-УПА.

Україна, до слова, обережно реагує на заяви Навроцького.

"Будь-які політизовані рішення про нібито прирівнювання українських символів до нацистських і комуністичних можуть спровокувати посилення негативних настроїв в українському суспільстві та вимагатимуть реагування української сторони", - зазначили джерела Укрінформ в МЗС.

Але не лише "бандерівські символи" непокоять польського лідера. Фінансування України теж буде зменшено.

Що буде зі Starlink

Навроцький ветував закон про допомогу українським громадянам. Тепер, якщо польський парламент не скасує це рішення, виплати на дітей у розмірі 800 злотих (приблизно 9 000 гривень), а також безкоштовна державна медицина стануть недоступними для українців, які не працюють в Польщі.

"Я не змінюю своєї думки і вважаю, що 800+ (виплати на дітей - Ред.) має надаватися лише тим українцям, які працюють. Те саме стосується охорони здоров'я",- пояснив своє рішення політик.

Чинні положення закону про допомогу українцям діють до 30 вересня. Щоб скасувати вето, Сейм має проголосувати за продовження дії закону. Але Ліон Пінчак, аналітик з питань безпеки та східної політики з варшавського центру Polityka Insight у розмові з BBC Україна вважає, що парламент навряд чи встигне це зробити за місяць. Варто зазначити, що тимчасовий захист для українців зберігається до 2027 року, оскільки він встановлений правом ЄС.

Станом на червень 2025 року в Польщі проживає близько 1,5 мільйона громадян України. З них під тимчасовим захистом перебуває понад 900 тисяч українців. А на кінець лютого 2025 року в Польщі офіційно працювали 708 900 українців.

Також під загрозою опинилось фінансування Польщею супутникового інтернету через Starlink. Про це розповів речник Міністерства цифрових справ країни Марек Георгіца . Мовляв, уже з 1 жовтня Польща не зможе платити за підписку Starlink для України через вето президента Кароля Навроцького на закон про продовження допомоги для українських громадян.

Втім глава Канцелярії президента Польщі Збігнєв Богуцький не прогнозує відключення інтернету Starlink. Він заперечив інформацію Гавковського. Але зауважимо, що згідно з чинним польським законодавством, підтримка забезпечення зв'язку Starlink для України надається до 30 вересня 2025 року. І поки що підписку ніхто не продовжував.

А тим часом напруга між Україною та Польщею зростає.

Різкий розворот у політиці – неминучий

Журналіст Сергій Стуканов, посилаючись на знайому білоруську журналістку з Варшави, заявляє, що Польща переживає безпрецедентну "хвилю ненависті", спрямовану насамперед проти українців та білорусів.

На думку Стуканова, в Україні недооцінюють рівень напруги в польському суспільстві. Він вважає, що Росія активно використовує цю ситуацію, нацьковуючи народи один на одного через праворадикальні мережі. Журналіст наводить приклади провокацій, які, за його словами, були організовані ззовні:

• Сплюндрований пам'ятник.На монументі "жертвам геноциду" намалювали червоно-чорний прапор та залишили напис "Слава УПА", написаний з помилками, що вказує на неслов'янське походження автора.
• Скандал на концерті Макса Коржа.

Стуканов прогнозує, що ситуація загострюватиметься, що негативно позначиться як на державних відносинах, так і на побутовому ставленні до українців у Польщі. На його думку, кількість інцидентів з побиттям та сварками, на жаль, зростатиме.

А за словами Ліона Пінчака, рішення Навроцького загалом свідчать про різкий розворот у політиці Варшави щодо України. Ця зміна особливо помітна на тлі політики його попередника Анджея Дуди.

Навроцький, історик за освітою, відомий своєю націоналістичною риторикою. Ще до вступу на посаду він заявляв, що Україна не може інтегруватися в НАТО та ЄС, поки не будуть вирішені "історичні питання", головним з яких є Волинська трагедія.

Пінчак прогнозує, що Навроцький частіше порушуватиме історичні теми, що в Україні можуть сприймати як втручання у внутрішні справи. Це, на думку аналітика, може послабити роль Польщі як партнера України на міжнародній арені. Зміна політики також пов'язана зі зростанням антиукраїнських настроїв, які поширюють певні політичні сили в Польщі, зокрема ультраправий альянс "Конфедерація".

А от Тарас Загородній, керуючий партнер Національної антикризової групи , зберігає оптимізм. У блозі на Цензор.НЕТ він пише, що на ситуацію з ініціативами Польщі щодо "заборони бандерівських символів" можна глянути, як на позитивний сигнал для України. Це може свідчити про те, що наша інтеграція до ЄС стає реальністю, а не просто словами.

Україна є серйозним конкурентом для країн Східної Європи в боротьбі за інвестиції, робочу силу та ресурси Євросоюзу, зауважує Загородній. І для Польщі особливо болючим є те, що вона може втратити своє лідерство в регіоні. Політика – це сила, і хто сильніший, той і має більше впливу.

Замість того, щоб хвилюватися через ці ініціативи, Україні варто зосередитися на розвитку власного військово-промислового комплексу. Чим потужнішою ставатиме армія і чим далі літатимуть українські ракети, тим спокійнішими будуть не лише сусіди, а й усі, хто перебуватиме в радіусі дії цих ракет, зазначає експерт.

Крім того, Україна вже зробила крок у відповідь на історичні претензії.

"У липні був ухвалений закон щодо визнання депортованими громадян України, які в рамках операції "Вісла", були примусово переселені з території Польської Народної Республіки, їм передбачена компенсація. Підозрюю, що сума там буде чималенька. Так що є про що поговорити й нам. Взагалі, конфлікт це теж розвиток відносин", – переконаний Загородній.

Валерія Шипуля